Надворі була зима, але не така, як у нас останнім часом, засніжило так, що світу білого видно не було. Десь о третій годині ночі до приймального відділення задзвонили. Відкривши, черговий побачив досить бідненьку жіночу, яка тримала в руках згорток, який час від часу похникував. Це була дівчинка, їй не було й місяця
Ця жінка просила допомогти їй, сказала, що знайшла дитину біля будинку і принесла її відразу ж в лікарню. Це була дівчинка, їй не було ще й місяця від народження. Медсестра швидко зателефонувала в дитяче відділення, прийшов лікар і забрав маленьку дівчинку з собою.
Прийшовши додому, Катя, так звали цю жінку, сіла на диван і давай згадувати, у неї теж була сім’я, але одного разу чоловік Ані не догледів за донькою… Це була дуже важка втрата. З чоловіком Катя розійшлася, де він зараз вона не знає, та й знати не хоче.
А з появою цієї дівчинки в душі жінки, ніби щось перевернулося. Їй захотілося жити, вона швидко привела себе в порядок, влаштувалася на роботу, ходила в лікарню і відвідувала дівчинку.
Незабаром на неї звернув увагу лікар, який у свої майже сорок залишався холостяком, згодом вони одружилися. І Катерина з Ярославом, так звали лікаря, почали збирати документи, щоб чим швидше удочерити дівчинку, назвали її Надійкою.
Незабаром Надійки гучний сміх лунав на всю їх хату, вони в ній душі не чули. Але незабаром, в їх будинок зателефонувала жінка і сказала, що вона біологічна мати Наді і що вона хоче забрати її з собою. Катерина зателефонувала чоловікові на роботу, той приїхав і сказав, що якщо вона ще раз сюди прийде, він прийме геть інші рішення.
– Краще забирайся по-доброму, – сказав грізно чоловік.
Жінка не прислухалася до порад, почала говорити, що розповість дівчинці, що це вона її мати, а не Катя, одного разу вона дівчинку, мало не викрала. Тоді Ярослав викликав поліцію, жінку забрали до відділку, Ярослав з Анею поміняли місце проживання і більше їх ця жінка не турбувала.
Біологічна мати кинула немовля в таку морозну ніч. Її материнське серце не стислося і вона не турбувалася про неї всі ці роки.
Правду кажуть, не було щастя, так нещастя допомогло, так і в нашому випадку.
Бажаю вам здоров’я, миру та мудрості, дорогі мої!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалась стаття, поділіться з друзями на facebook
