Найбільшою моєю помилкою стало те, що синові з невісткою відразу після їхнього весілля я віддала квартиру своєї мами, про що сто разів пошкодувала. Невістка Марта завела там таке безладдя, що навіть чай попити у них було неприємно, якщо не сказати іншим слівцем.
Я вже більше не могла цього бачити і запропонувала їй допомогу. Марта відмовилася, тоді я вже почала говорити, що не потерплю, аби вона перетворила квартиру після ремонту на звичайний хлів. На що вона відповіла: «Вам-то яка різниця, не ви ж тут живете?». Я не могла й слова вимовити від такого.
Вибрала момент, коли син був один удома і наполягла на прибиранні, навіть вікна помила. Прийшла невістка, подивилася на це все і пішла до іншої кімнати.
Мені нічого не залишалося, як поїхати додому. І тут дзвонить син і каже: «Мамо, не приїжджай до нас більше, краще я до тебе іноді заїжджатиму».
Я зрозуміла, чиїх це рук справа. Але я не дозволю так із собою поводитися і налаштовувати сина проти мене. А ще не дозволю, щоб він і мої онуки жили в такому бруді.
Зателефонувала я Марті і сказала, щоб вони шукали квартиру, а в цій я робитиму ремонт. Спеціально зателефонувала їй, а не сину. Нехай шукає варіанти, де жити чи переїжджає до своїх батьків.
Син приїхав наступного дня, намагався переконати мене в тому, що це їхня справа, як їм жити. Я відповіла, що нехай з’їжджають на орендовану квартиру і живуть так, як вважають за потрібне, я втручатися не буду. Мені достатньо, щоб він хоча б зрідка приїжджав до мене. А Марту я більше бачити не хочу. Телефон і диван – ось її постійне проведення часу.
Зі сватами у мене склалися нормальні стосунки, вони знають про нашу сварку, але мабуть вплинути на дочку не можуть і не хочуть. Але це вже їхні турботи, а не мої.
Автор: Зінаїда
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
