fbpx
життєві історії
Найгірше те, що у свекрухи є ще онуки від дочки. Вона любить доглядати за ними всі вихідні. Звичайно, безкоштовно. Значить діти дочки це – онуки, а наші тоді хто? Чому вона не відчуває до них такої ж любові, як до дітей Олени?

Моя найкраща подруга Єва переживала велику драму. Її свекруха не хотіла пильнувати онуків. Точніше, вона була не проти, але за певну плату.

Галині терміново потрібно було повернутися на роботу, принаймні на неповний робочий день. Це означало б забирати дітей зі школи та дитячого садка, час від часу водити старшого хлопчика на спортивні секції та 3-річну дівчинку на дитячий майданчик.

Спершу свекруха Галини доводила, що вона все ще збирається працювати, що онуки дуже виснажують її, і їй потрібно відпочити вдень. Вона вправно їздить на автомобілі, їй би не склало проблем їздити до школи за онуками. Але вона не хоче…

Свекор також не подав руку допомоги. Він стверджує, що його син і Галина ще молоді, вони мають своє життя, нехай влаштовують це відповідно до себе. Нехай вони вирішують проблеми, як можуть і хочуть. Їм теж доводилося з усім розбиратися з дружиною, їм ніхто не допомагав.

Галина неймовірно розлючена… Вона не очікувала цього! Хоча її мати вже на пенсії, через хворобу, вона не в змозі піклуватися про маленьких дітей. Батько Галини давно пішов з життя, а брати і сестри мають свої сім’ї

Найгірше те, що у свекрухи є ще онуки від дочки. Вона любить доглядати за ними всі вихідні. Звичайно, безкоштовно. Значить діти дочки це – онуки, а наші тоді хто? Чому вона не відчуває до них такої ж любові, як до дітей дочки?

Тож я порадила подрузі забути про свекруху. “Знайди розумну і добру няню”, – сказала я їй. На мить вона задумалась. – Я так і зроблю, – нарешті сказала вона. “Якщо я збираюся платити за догляд за своїми дітьми, я радше віддам гроші чужій людині, ніж їхній власній бабусі.

На щастя, її чоловік у це не втручався, йому було соромно за свою матір. Він погодився допомогти знайти няню, яка буде приходити до них кілька разів на тиждень.

Єва змогла приступити до роботи, а у дітей з’явився новий друг, який поступово стає членом їхньої родини. Коли діти хворіють або їхні батьки хочуть згадати молодість, їм більше не доведеться просити когось із сім’ї про допомогу. Вони телефонують Галині Степанівні, і вона коригує свій графік роботи. Звичайно, це їм щось коштує, але Єва сказала мені, що щаслива від такого рішення.

“Це було найкращим рішенням для нас”, – додала вона, сказавши, що до свекрухи ходить лише її чоловік, вона навіть не хоче деякий час бачитися з нею.

“Ми не сперечалися, я не хочу розбурхувати в собі ненависть. Ось так вийшло, я це прийняла. Але я відмовляюсь її відвідувати”, – твердо говорить Єва.

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

facebook