Мені завжди хотілося відчувати себе захищеною. Навіть коли все добре, мені потрібні гарантії і запасні варіанти. Ось така я людина.
Відсутність власного житла мене дуже засмучувало. Жити з батьками в 30 з гаком років – нууу, це на любителя.
А чоловік сьогодні є, а завтра може бути все, що завгодно. Я навіть заміж не виходила поки остаточно не переконалася, що чоловік це мій чоловік. На це мені було потрібно 8 років стосунків.
Я вийшла заміж за свого чоловіка вже маючи дворічну дитину. І «вийшла заміж» це голосно сказано – ми розписалися в загсі в будній день, через майже 8 років після початку відносин.
Я була впевнена, що чоловік буде хорошим батьком, але з браком хотілося почекати. У тому числі тому, що я хотіла купити свою квартиру.
Нехай маленьку, нехай не в місті, але свою. Надивившись на розведених подруг, змушених ділити житло з колишнім чоловіком, переїхати до батьків або знімати житло, я хотіла мати запасний аеродром.
Прийти до батьків з дитиною і чемоданом – це те, чого я не планувала ніколи.
Я довго збирала на це придбання, хоч сума була і не дуже велика. Але з виходом у декрет мої доходи сильно скоротилися, а необхідної суми все не було. Випадок допоміг набрати потрібну суму.
Дідусь залишив мені невелику спадщину, реалізувавши його, я набрала потрібну суму. Разом з моїми заощадженнями грошей якраз вистачило на маленьку однушку в передмісті.
Як це змінило моє життя? Однозначно на краще! Я перестала боятися завтрашнього дня. У будь-якій ситуації у мене є куди піти.
Це відчуття хоч якогось тилу дало мені дихати вільно. У нас з чоловіком були тимчасові складнощі в стосунках і іноді я думала, що ми розійдемося.
Купівля квартири допомогла мені змінити ставлення до розриву. Це вже перестало мене так лякати і дало можливість подивитися на ситуацію з боку і легше ставитися до проблем.
Зараз ми здаємо мою квартиру і це дає нам невеликий додатковий дохід. Думаю, що в подальшому, ця квартира допоможе нам дати дітям вищу освіту.
Зараз ці гроші йдуть на оплату занять старшого сина у логопеда і дефектолога.
Я не знаю, як складеться моя сімейне життя, та й хто може це знати. Але точно знаю, що не робила для себе нічого кращого, ніж покупка квартири.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
Недавні записи
- Три роки тому від мене пішов до іншої чоловік. Я з двома дітьми відмовилася від аліментів але залишилася в квартирі свекрухи. В цьому ж будинку живе нездоровий старший брат колишнього чоловіка. Вчора прийшла Антоніна Василівна. Або я зголошуся на її умову, або збираю з дітьми речі
- Що я тільки не робила, під яким приводом не старалася завести розмову, дочка мене навіть слухати не хоче. Анна переконана в тому, що сходивши до РАЦСу з іншим чоловіком я зрадила батька. Але ж я не можу все життя носити чорну хустину. Лише старша дочка знайшла до Анни доріжку, після чого все розповіла мені. Боюсь, добром це не закінчиться
- І тоді мама покликала нас з братом на серйозну розмову. Вона змогла сплатити собі дорогу, а решту поділила між нами з братом. І поїхала на роки доглядати старих синьйорів. Наступного дня після того, як я дізналася, що чекаю дитину, мама оголосила нам з братом про те, що вирішила повертатися. Квитки вже куплені, тож чекайте, діти дорогі. І це була хороша ідея, що я не взяла з собою чоловіка, так він не побачив моїх сліз
- Я ще не заміжня, без діток. Кілька років тому виїхала з нашого селища на Херсонщині в Київ. А минулого року довелося забрати до себе в орендовану квартиру маму й тата, самі розумієте, чому. Вже сім місяців я віддаю батькам половину зарплати, а сама живу фактично у злиднях, більше немає сил
- Декілька місяців тому Олена почала жалітися, що Андрійко відстає в англійській. Всі її натяки йшли до того, щоб я помагала їй в оплаті репетитора. Я погодилася, це ж мій рідний онук. Але нещодавно я задумалася про наступне. Раз, а то і два рази в місяць, в моєї Оленки міняється колір манікюру. Я коли в своєї сусідки дізналася ціну цієї процедури, мало зі сходової клітки не звалилася. Виходить, дочка мене обманює!