fbpx

Найкраще, що я зробила для себе – купила квартиру до шлюбу!

Мені завжди хотілося відчувати себе захищеною. Навіть коли все добре, мені потрібні гарантії і запасні варіанти. Ось така я людина.

Відсутність власного житла мене дуже засмучувало. Жити з батьками в 30 з гаком років – нууу, це на любителя.

А чоловік сьогодні є, а завтра може бути все, що завгодно. Я навіть заміж не виходила поки остаточно не переконалася, що чоловік це мій чоловік. На це мені було потрібно 8 років стосунків.

Я вийшла заміж за свого чоловіка вже маючи дворічну дитину. І «вийшла заміж» це голосно сказано – ми розписалися в загсі в будній день, через майже 8 років після початку відносин.

Я була впевнена, що чоловік буде хорошим батьком, але з браком хотілося почекати. У тому числі тому, що я хотіла купити свою квартиру.

Нехай маленьку, нехай не в місті, але свою. Надивившись на розведених подруг, змушених ділити житло з колишнім чоловіком, переїхати до батьків або знімати житло, я хотіла мати запасний аеродром.

Прийти до батьків з дитиною і чемоданом – це те, чого я не планувала ніколи.

Я довго збирала на це придбання, хоч сума була і не дуже велика. Але з виходом у декрет мої доходи сильно скоротилися, а необхідної суми все не було. Випадок допоміг набрати потрібну суму.

Дідусь залишив мені невелику спадщину, реалізувавши його, я набрала потрібну суму. Разом з моїми заощадженнями грошей якраз вистачило на маленьку однушку в передмісті.

Як це змінило моє життя? Однозначно на краще! Я перестала боятися завтрашнього дня. У будь-якій ситуації у мене є куди піти.

Це відчуття хоч якогось тилу дало мені дихати вільно. У нас з чоловіком були тимчасові складнощі в стосунках і іноді я думала, що ми розійдемося.

Купівля квартири допомогла мені змінити ставлення до розриву. Це вже перестало мене так лякати і дало можливість подивитися на ситуацію з боку і легше ставитися до проблем.

Зараз ми здаємо мою квартиру і це дає нам невеликий додатковий дохід. Думаю, що в подальшому, ця квартира допоможе нам дати дітям вищу освіту.

Зараз ці гроші йдуть на оплату занять старшого сина у логопеда і дефектолога.

Я не знаю, як складеться моя сімейне життя, та й хто може це знати. Але точно знаю, що не робила для себе нічого кращого, ніж покупка квартири.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.

You cannot copy content of this page