fbpx

Накинувши на себе халат я відчинила двері спальні, щоб сходити на кухню, і зробити каву, без якої життя не уявляю. Кімната свекрухи знаходилася не далеко від моєї, тому лише лінивий не скористався б можливістю, послухати, що вона “щебече” по телефону подрузі. Тим більше, моє ім’я там “проскакувало” раз у раз

Накинувши на себе халат я відчинила двері спальні, щоб сходити на кухню, і зробити каву, без якої життя не уявляю. Кімната свекрухи знаходилася не далеко від моєї, тому лише лінивий не скористався б можливістю, послухати, що вона “щебече” по телефону подрузі. Тим більше, моє ім’я там “проскакувало” раз у раз.

Ми як тільки розписалися, то стали жити у квартирі, яка перейшла мені у спадок від батьків. Нічого особливого у нашому житті не відбувалося: щодня ходили на роботу, а доньку відводили до садочку. Час від часу на вихідні у гості приїжджала мама чоловіка, щоб провести час із онукою.

Моїй радості не було меж, коли чоловіка підвищили на роботі до начальника. Зрозуміло, що зарплата там більша. Через шість місяців у нас уже була автівка з гаражем і ділянка. За короткий час ми вибудували будинок. Квартиру вирішили залишити, щоби здавати в оренду. Я навіть не зрозуміла, коли наші стосунки почали занепадати. Швидше за все, з того моменту, коли Володя повідомив про приїзд свекрухи. На той момент я не звернула на це особливої ​​уваги. Вона ще не приїжджала до нашого нового будинку. Тож, логічно, що хотіла подивитися.

Мама чоловіка оцінила наш затишний будинок. На другому поверсі ми облаштували спальню, дитячу та ігрову кімнату.

Свекруха побула кілька днів і поїхала. Нічого суттєвого. А потім Володя повідомив, що його мати буде жити з нами.

Мені було неприємно. Мене навіть ніхто не питав про це. Тим більше, що це мій дім. Тільки ось чоловік вважав, що їхньої думки досить. Самій їй було нудно.

Хоч я намагалася донести думку про те, що я нікого не хочу бачити в нашому домі. Володя розповідав про те, як мама плакала та просилася. І ось, у найближчі вихідні, свекруха приїхала з речами.

Спочатку все було добре. Виділили їй ігрову кімнату. Щоранку вона готувала сніданок. Я його не їла. Просто я, в принципі, не снідаю. Мені достатньо випити чашку кави. А ось чоловікові та доньці подобалося. Після повернення додому на нас чекав порядок. Мені полегшало без домашніх обов’язків.

Так вийшло, що я занедужала. На роботу не пішла. Сиділа у кімнаті. А свекруха навіть не знала про це. Коли чоловік та донька поїхали, то я стала свідком телефонної розмови. Свекруха розповідала про те, що вдома все робить вона сама. А я тим часом тільки відлежуюся на роботі. Потім їм усе, що вона приготує, і їду на роботу.

А їй доводиться все за нами прибирати. Говорила, що соромно за мене. Навіть у гості через це не може нікого покликати. А ось син молодець – всього досяг сам. Із дружиною тільки не пощастило. І онука, як виявилось, на них несхожа. Збиралася із сином говорити, що дочка йому нерідна.

Я від почутого була в подиві. А свекруха продовжувала скаржитися подрузі. Вона й досі не знала, що я все чую. Після цього я наважилася вийти з кімнати, щоб випити кави. Анна Данилівна притихла, і зробила круглі очі. Я не стала говорити, що все чула.

Увечері стан погіршився. Я навіть не змогла вийти до чоловіка. Свекруха переживала, що можу сказати зайвого і вирішила першою у всьому зізнатися. Почала з того, що більше не може цього терпіти і пішла на мене скаржитися: сплю весь день, гроші витрачаю незрозуміло куди, по дому нічого не роблю.

Я чекала, що Володя заступиться за мене. Він же знав, що я не зовсім не така. Після весілля ми працювали однаково та зарплати однакові були. Тим більше, мешкали на моїй квартирі.

Того дня я не збиралася йти на вечерю, але після почутого вирішила, що треба. А свекруха ще додала, що спеціально прийшла, щоб захистити себе.

І тут уже я не стрималася. Говорила, що її ніхто не кликав і не просив робити те, що вона робить. І тут Володя тихенько сказав, щоб я збирала речі та йшла.

Зрозуміло, що він прислухався до матері. Я зібрала речі свої та дитини, викликала таксі та поїхала на свою квартиру. Добре, що туди ніхто ще не заселився. Я знала, що більше не зможу жити з цією людиною під одним дахом. Мені було важко і неприємно, я довго лила сльози, але назад нізащо не повернуся. Мені та аліменти не потрібні були. Я просто забула про цей етап у моєму житті.

Через рік я зустріла іншого чоловіка, котрий покликав заміж. Дочка добре ставиться до нового тата. А рідний батько навіть не згадує про неї.

Якось випадково зустрілася із колишнім чоловіком. Він почав нести нісенітницю про те, що дарма я пішла. І тут він, чомусь, почав розповідати про те, як він зараз живе. З’ясувалося, що в мами з’явився чоловік, з яким вона тепер живе в нашому домі. Колишній займає ігрову, а парочка живе у спальні. Обидвоє ж не працюють, а живуть на його заробіток.

Але ж чим я можу йому допомогти? Він сам створив цю ситуацію.

У мене почалося нове життя і в минуле повертатися я не збираюсь.

фото ілюстративне

You cannot copy content of this page