fbpx

Нам з чоловіком під 70. Живемо разом з сім’єю сина. Днями онучці виповнилося 12 років. Хоч і зима, та вирішили сім’єю поїхати на дачу і влаштувати там шашлики. Будиночок опалюється, там тепло. Я здивувалася, коли виявилося, що невістка запросила своїх друзів – три сімейні пари, які теж приїхали з дітьми. Я вирішила, що мені краще триматися подалі від цієї компанії – все-таки вік і здоров’я вже не такі, як у молодих гостей. Але як тільки я спробувала заїкнутися невістці про те, що не вийду до столу, невістка накинулася на мене: не поважаєте нас усіх, внучку, свого сина. І я, попри власне бажання, сіла за спільний стіл

Мені 66 років, чоловік на два роки старший. Живемо разом з сім’єю сина, у якого дружина і дочка.

Днями онучці виповнилося 12 років.

Хоч і зима, та вирішили сім’єю поїхати на дачу і влаштувати там шашлики. Будиночок опалюється, там тепло.

Я дуже здивувалася, коли виявилося, що невістка запросила на день народження дочки своїх друзів – три сімейні пари, які теж приїхали з дітьми.

Всі запрошені, зрозуміло, працюють. Хто продавцем на ринку, хто в магазині, хто таксистом, хто кухарем в ресторані. Тобто, всі працюють з людьми.

Не треба пояснювати причини, чому я вирішила, що мені краще триматися подалі від цієї компанії – все-таки вік і здоров’я вже не такі, як у молодих гостей.

Але як тільки я спробувала заїкнутися невістці про те, що не вийду до столу – “ви там всі молоді, навіщо ми вам, посидьте молодою компанією, поговоріть” – невістка накинулася на мене зі звинуваченнями: не поважаєте мене, не поважаєте свою внучку, не поважаєте свого сина, раз не хочете відзначити разом з нами день народження внучки – ось приблизно в таких гріхах звинуватила мене невістка.

І я, попри власне бажання, сіла за спільний стіл. Мало того, що була мушена була сидіти і посміхатися, тому що невістка весь час мені дорікала – а що ви така сумна, може, вам шашлики не подобаються або вино не смачне, так скажіть, я вам інше подам.

Насилу я дочекалася завершення цього застілля! (Чоловік залишився взагалі вдома, у нього самопочуття не дуже добре, щоб по дачах їздити).

А я от тепер весь час думаю – навіщо невістка змусила мене сидіти з усіма за столом? Заради якої такої “поваги” потрібно змушувати не молоду люнну з букетом  недугів сідати до столу, якщо вона не хоче цього?

Син взагалі абстрагувався від цієї ситуації, хоча ні, він тоді підтримиав дружину, сказавши: мамо, тобі що, важко?

А як ви вважаєте? Я права, чи невістка мала рацію, посміявшись над моїми побоюваннями і змусивши мене сісти за стіл з великою компанією?

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page