Нам з чоловіком за 60, але ми зважилися, бо в нашому селі під Харковом стало нестерпно… Наша дочка Ірина переїхала в іспанію ще 15 років тому в пошуках кращої роботи, вийшла заміж і лишилася. Тут народилися наші онуки.
Звичайно, нам важко, особливо деякі їхні правила, нюанси.
Справа в тому, що рівень життя за кордоном залежить від знання мови, фінансового капіталу і, звичайно, вашої здатності адаптуватись у нових умовах. А ми вже не молоді. Нас трохи ламають місцеві складнощі, але ми змогли й оцінити позитивні сторони переїзду до Іспанії.
Якщо ви не приїхали сюди як фахівець, то оплачувану роботу буде знайти буде складно, особливо в нашому віці. Доводиться жити на гуманітарну допомогу і допомогу дочки, пенсії.
В Іспанії взагалі порівняно високий рівень безробіття, тому роботодавці вважають за краще наймати місцевих. а переселенцям не завжди вдається одразу знайти роботу з гідною оплатою.
Сильна спека влітку та відсутність центрального опалення у багатьох будинках взимку – це теж нам доставляє значний дискомфорт.
Тут якісне, але дуже дороге обслуговування у приватних медичних центрах, великі черги до фахівців, якщо користуватися послугами безкоштовної медицини.
При переїзді багато впирається у фінанси, тому їхати треба із «золотим запасом», а у нас його майже не було, звідки його взяти в Україні?
Складно звикати до іспанської банківської системи, іншої валюти.
Але є і в нашому віці позитивні сторони переїзду до Іспанії. Найперший і головний для нас плюс – рідні поруч!
Як позитив можна вважати налагоджену систему державної підтримки населення. Допомогу отримують місцеві жителі та іноземці, які приїхали до Іспанії легально. Високий рівень життя та можливість дати європейську освіту дітям – теж пляс.
Відносна легкість ведення бізнесу. У дочки й зятя власне кафе біля моря.
Низький рівень злочинності.
В Іспанії з теплом та розумінням ставляться до переселенців, всіх приймають толерантно. Ми не побачили зневагу чи якогось упередженого ставлення.
Тут комфортний середземноморський клімат, якісні продукти харчування, недорога вища та середня освіта, а у повітрі відчувається спокій – це для нас так багато варте!
Плюс у країні безпечно ростити дітей, ми спокійні за внуків. Як розповідають дочка й зять, навіть у Мадриді та Барселоні можна спокійно відпустити дитину 11-13 років гуляти містом та не переживати, що з нею щось трапиться. Але список небезпечних районів вивчити таки варто. Такі є скрізь.
Від рівня знань іспанської мови залежить дуже багато, але це стосується ереважно моллодих. Хоча ми з чоловіком намагаємося ухопити якесь знання мови хоча б на примітивному рівні. Дочка нам навіть репетитора знайшла, займаємося три рази на тиждень по дві години.
Адже почуваєшся набагато краще, коли можеш щось запитати у продавця чи перехожого, прочитати вивіску чи оголошення. Англійська в Іспанії не те щоб зовсім марна, але навряд чи сильно допоможе.
Ми не взяли з собою багато одягу, вхопили цінніші речі. Виявилося. правильно й зробили, тут якісний одяг коштує недорого, тому після адаптації та працевлаштування зможете оновити гардероб. Нам же видали одяг в рамках гуманітарної допомоги.
Хочеться додому, але тільки після завершення подій в Україні – в нашому віці це все занадто важко.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.