Швидше за все, все закінчиться розлученням. Напередодні новорічних свят захворів наш трирічний син і я викликала лікаря. Дитина постійно плакала, я не могла його залишити, щоб збігати в аптеку за виписаними ліками, а заразом і в магазин заскочити, купити лимони та сік.
Все може й обійшлося б, але чоловік у цей час збирався на корпоратив, який влаштовувався на роботі, був замовлений ресторан. Я його просила залишитись вдома, адже це не обов’язково, він же не начальник, а звичайний офісний працівник.
Але чоловік відмовився, ще й сказав, що я можу і сама впоратися, адже лікар не знайшла нічого серйозного у сина. Коли я почала плакати, чоловік сказав, що поїде всього на годину чи дві, щоб відзначитись, а заразом і в аптеку заїде.
Була п’ята година вечора! Я чекала ліки до восьмої години, потім попросила сусідку сходити в аптеку, бо син не хотів залишатися з нею. Сусідка принесла все, що нам треба, ще нам і в магазин зайшла.
Чоловіка не було до ранку, на дзвінки не відповідав, як потім казав, телефон був розряджений. Я одна всю ніч просиділа біля дитини і вранці була настільки зла на чоловіка, що все йому висловила.
Максим виправдовувався, що не міг піти раніше, але скажіть мені який ресторан до ранку! Тоді де він був цей час, знаючи, що вдома хвора дитина? З того часу я сплю в дитячій кімнаті із сином, чоловік сам собі готує, але на примирення не йде і не вважає себе винним.
На 14 лютого навіть словами не привітав, мало того, прийшов пізно, де був, не знаю. І ось я зважилася на розлучення, жити з ним більше не можу, навіть заради дитини. Хоча син йому не дуже потрібний, якщо таке ставлення до нього.
Мене родичі вмовляють помиритися, але я вважаю, що моє рішення правильне.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото – Ibilingua.com.
Недавні записи
- Моя мама доглядає хворого батька. Дякувати Богу, господарки вже позбулася. Ми допомагаємо з братом фінансово. І все б нічого, якби мій дядько, мамин рідний брат, не запалився ідеєю переселити дев’яносторічну маму в село, бо там свіже повітря. Я вже сказала мамі, що якщо вона на цю авантюру піде, то і копійки від мене і брата не отримає. То як в квартирі маминій жити, то на раз-два, а як прийшлося доглядати літню людину, то на тобі Марусю, бо ти в селі живеш!
- Ми купили свекру теплу сорочку і три пари шкарпеток, для мами торт і парфуми і поїхали. Та в селі нас чекав сюрприз у вигляді Орисі і дітей. Виявляється, Орися, як повноправна невістка, розгулювала по подвір’ї з телефоном і знімала, як вона казала, “контент”. Ми привіталися і я пішла до свекрухи. Ви собі не уявляєте, яким поглядом вона на мене зиркнула, а потім сказала: “Іноді люди розходяться на деякий час, а потім знову сходяться”. І це вона сказала жінці, яка стоїть перед нею з величезним пузом
- Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів. Налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла. А тут наш собака вірний, дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз. Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці
- Після того, як дочка вийшла заміж у Польщі, а мені стало дуже важко, я зібрала всі гроші на той квиток у Краків і стала жити з дочкою і зятем під одним дахом в будинку. Але ось я в своєму меленькому селі. Ніколи не думала, що рідна дитина виставить мене за двері, залишивши без копійки. Мій зять – бездушна людина! Це я зрозуміла давно, ще коли дочка перестала допомагати мені копієчкою. Дивлюся серіали, зрідка спускаюся до холодильника і назад. Мене було не видно і не чути
- Сьогодні за сніданком Катерина Степанівна сиділа засмучена, наче хто з родичів на небеса відправився. Причиною стало те, що гуска “ласти склеїла”. Після в свекрухи піднявся тиск, а коли я його міряла, вона розплакалась, адже вона її виходжувала, годувала, купляла їй вітаміни. Скажу відверто, я в подиві від цієї ситуації. Коли моя донечка потрапила в лікарню, то моя свекруха жодної сльозинки не впустила. Більше того, вона навіть особливо цим не переймалась. Говорила так черство: “Там є лікарі і вони їй допоможуть”