fbpx

Нарешті моя дружина з дочкою повертається з Іспанії додому, але поїзд вже пішов, бо я полюбив іншу жінку з трьома дітками

Ми з дружиною були разом 12 років, у на дочка 8-річна. Живемо в Чернівцях.

З нашого міста взагалі можна було не виїжджати, і я Наталці про це говорив, я не хотів розлучатися з родиною, на відстані – це не сімейне життя.

Але моя теща там в Іспанії на заробітках вже 15 років , і одразу покликала Наталю і донечку до себе.

Жінці дуже кортіло поїхати, я бачив це, то му не перешкоджав. Так вони і виїхали більш ніж на рік. Хоча я вважаю, що з Чернівців наших втікати нема чого.

Ну та добре, я ж думав це на кілька місяців, а вийшло он як. Дружині там добре, у мами на всьому готовому живе, не працює, допомогу отримує грошову й гуманітарну.

Злата там в школу пішла, вже й іспанською мовою заговорила трохи, це ж дитина, швидко хватає.

Отже, їм там добре, а я тут сам та й сам. Ну й так сталося, що зустрів неймовірну просто жінку, Ксенія переселенка з Херсонської області, має трьох діток.

Чоловік моєї коханої був захисником, попри трьох дітей. І вже майже рік як його не стало, на жаль. Я бачив, як тяжко Ксені, вона сама сирота, працює, дітей піднімає.

Я став про них турбуватися, допомагати. Я бачив, як вона щиро вдячна, як я роблю її хоч трошки щасливою.

І мої дні стали не такими пустими й самотніми. Я зрозумів, що хочу бути з цією жінкою завжди, що люблю її і її дітей.

А з Наталкою ми почали віддалятися, щиро кажучи, вже давно. Я ще нічого дружині не казав, але вже прийняв рішення.

У мене були деякі збереження і батьківська пуста хата в селі. Її я кілька місяців тому продав, і якщо додам свої гроші – вистачить на нормальну двушку на вторинному ринку.

Так я і зроблю, як тільки розлучуся – собі і Ксені куплю квартиру, а Наталі зі Златою залишиться квартира, у якій мешкаю зараз.

Можливо, ви скажете, що я поганий чоловік і батько, але я вже вирішив. Я хочу провести решту життя з людиною, яка дійсно моя споріднена душа, з якою я відчуваю крила за спиною.

Відчуваю її кохання, турботу і вдячність і даю їй і діткам у відповідь те саме. Не судіть і не судимі будете, як кажуть.

Закінчиться в Іспанії навчальний рік у Злати, і Наталя з донечкою повернуться, дружина вже мені про це повідомила.

І от тоді станеться серйозна і доленосна розмова з Наталкою. Сподіваюся, дружина все зрозуміє і ми залишимося у нормальних стосунках, адже я дуже люблю Злату, буду платити донечці аліменти, спілкуватися з нею і залишатися її татом.

Передрук без посилання заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.

You cannot copy content of this page