fbpx
життєві історії
Народила я Ромчика рано, від першого шлюбу, в 19 років. Мама моя говорила: “Дочко ну навіщо? Ти молода, розумна, все життя попереду. Все зіпсуєш, нікому не потрібна будеш. Важко буде, ні освіти ще, ні роботи, нічого ж немає”

Я заміжня, і я мама. Моєму синові 23 роки, працює в іншій країні. Працює важко і багато, я переживаю дуже, але знаю, що це йому на користь. І досвід накопичити, і самостійності і впевненості в собі набратися.

Я дуже люблю свого Ромчика, намагаюся відпустити, не думати про всі складнощі і тяжкість в цьому житті. Він мій єдиний синочок, мій шматочок, моя радість. Народила я сина рано, від першого шлюбу, в 19 років. Мама моя говорила: “Дочко ну навіщо? Ти молода, розумна, все життя попереду. Все зіпсуєш, нікому не потрібна будеш. Важко буде, ні освіти ще, ні роботи, нічого ж немає”.

Так ось, не дивлячись на свою неосвіченість, я народила Ромчика (собі, звичайно). Це 90 – ті роки, не те, що одягнути нічого, їсти нічого. У 19 неповних років я вирішую, що сама все потягну. Та й потягнула, зараз мені 43 вже, сина народила, як кажуть, виростила, вигодувала. Чоловік перший кинув ще в пологовому будинку. Як згадаю, так здригнуся, як з пологового будинку мене не було кому забирати. Мама сказала: “йди пішки додому”.

Орендувала я тоді квартиру. Пологи далися нелегко, в загальному, йти могла насилу. Так ось, про що я? У мене другий шлюб, працюю як віл. Заробляю непогано. Ну не мільйонер звичайно, але на життя хватає. Може запити у мене скромні зовсім, але нічого мені більше не потрібно. Квартира є, машина, робота, та й вистачить.

До чого це все я? Якби не було сина, і життя моє б безглуздим було. Далі так склалося життя, що вагітностей більше не було, відповідно і дітей. І якщо почати самокопання, заради чого ж ми живемо? Коли перший рубіж життя проскакав, а далі що? Тому думайте, що хочете, а діти це святе. Якщо Бог дав, народжуйте. Потім в своїх помилках дуже важко вчитися.

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

facebook