fbpx

Нас у батьків троє дівчаток. Ми змалечку звикли підтримувати і допомагати одне одному. Але недавно я задумалась, що ця звичка не дуже мене влаштовує. Справа в тому, що я живу зі старшою сестрою. Вона розлучена і виховує двоє діточок: Варі дванадцять років, а Кирилу всього лише п’ять. Як тільки можу, допомагаю Ірині, але і цього їй мало

Нас у батьків троє дівчаток. Ми змалечку звикли підтримувати і допомагати одне одному. Але недавно я задумалась, що ця звичка не дуже мене влаштовує. Справа в тому, що я живу зі старшою сестрою. Вона розлучена і виховує двоє діточок: Варі дванадцять років, а Кирилу всього лише п’ять. Як тільки можу, допомагаю Ірині, але і цього їй мало.

У мене у єдиною в родині з трьох сестер немає дітей. Може це пов’язано з тим, що я поки молода, або ж просто дружу з головою і без грошей в кишені не намагаюся дати комусь нове життя.

Я вважаю, що людина повинна спершу сам на ноги встати, а потім піднімати когось другого.

Є у мене старша сестра, у якої двоє дітей – дівчинка 12 років і хлопчик – п’яти.

Бешкетники ще ті! Саме з цієї причини з ними справляюся тільки я. Грошей у сестри на няньку немає, тому я змушена в свої вихідні допомагати їй з дітьми, бо вона працює кухарем в ТРК.

Раніше я не помічала за сестрою якісь закиди на свою адресу, проте і з дітьми сиділа я рідше. Зараз у неї такий період, коли народу все більше і більше, і їх змушують працювати без вихідних.

Навіть зараз я пишу статтю, сидячи з племінниками! Ось такі справи… Але суть в іншому.

Буквально позавчора сестра повернулася з роботи дуже зла і відразу вирішила оглянути квартиру. Діти як завжди нашкодили і розкидали всі іграшки по своїй кімнаті, я навіть про це не підозрювала (вони зробили це під час приходу матері).

Як тільки Ірина помітила безлад, вона тут же почервоніла і вирішила зігнати на мені все зло:

– Оля, чому у моїх дітей в кімнаті безлад, чого не прибрала?

– Ну по-перше вони не маленькі вже, по-друге це сталося тільки що і я нічого не бачила! – Відповіла я сестрі.

– Ну ти ж розумієш, що я не можу все робити по дому через роботу, я ж втомлююся… – виправдовується сестра.

Мені в якийсь момент стало Ірину навіть шкода, однак дуже хотілося нагадати їй, що я не якась там прибиральниця, а просто рідна сестра.

Подивимося що буде далі. Сподіваюся все налагодиться.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page