Нас у мами троє, але у мене інший тато і я на 20 років менша за сестру і брата, а Валентина і Михайло між собою погодки. Зараз мама живе зі мною, бо не так давно овдовіла, ми попрощалися з моїм татом, з яким мама прожила більше 30 років. Вона вже старенька, їй важко одній, я забрала її до себе, а у її будиночок пустила жити старшу племінницю з родиною, бо вони чекають на поповнення, моя старша сестра ось-ось стане бабусею!
У нашому ж місті живе моя старша сестра з родиною, її дочки. У старшої, як я вже сказала, своя родина, а молодша племінничка ще не заміжня. До слова, росли я з племінницями наче сестрички.
А брат, який на рік молодший за сестру, живе у Німеччині вже багато років, завжди радує нас всіх подарунками, іноді, по можливості, приїздить з дружиною побачитися з нами, а їхній син, вже також дорослий, аж у Америці.
Тато моїх сестри і брата багато років після розлучення з нашою мамою прожив у Полтаві, куди виїхав і влаштувався там на роботу.
Ми з братом і сестрою всі між собою у чудових стосунках, не дивлячись на те, що у нас різні батьки, ми одна родина і завжди підтримуємо одне одного.
І ось, трохи більше, як пів року тому, сестра і брат дізналися, що у Полтаві полинув на небо їхній тато. Брат не зміг прилетіти навіть попрощатися, поїхали і зробили там все сестра і її молодша дочка. Сестрі і брату від батька лишилася двокімнатна квартира на двох, відповідно до заповіту.
Недавно прилетів брат і вони з сестрою вступили у спадок і вирішили продавати квартиру, яка розташована майже у центрі Полтави. Продали нерухомість дуже швидко, квартира у нормальному стані та ще і вигідне розташування. Я знала, що родина сестри мріє про нову машину і раділа, що тепер у них буде можливість її придбати. Куди планує витратити свою половину грошей брат, я не знала, але, щиро кажучи, яке мені до того діло, адже це їхній спадок, до якого я ніякого відношення не маю.
Але після продажу квартири брат разом з сестрою приїхали до нашого міста, і всі ми зібралися навколо нашої мами у моєму домі. І ось тут, у присутності мого чоловіка і дітей і нашої матусі, брат і сестричка вручили мені конверта зі словами:
– Наша молодша сестричка! Це третина грошей за квартиру нашого батька, вони твої! Ми вирішили так зробити, бо так правильно, адже з тобою живе наша мама, ти про неї турбуєшся, а в її будиночку оселилася дочка Валентини. Ми всі – одна родина і маємо все ділити порівну. І смутки, і радості. Тож тримай, тут точно вистачить вам на родинний відпочинок, про який ви давно мріяли!
Мені було дуже приємно, до сліз. Я всіх їх обіймала і плакала від щастя. Згадали добрими словами їхнього тата Володимира Павловича і мого тата Федора Федоровича, подякували нашій мамі Надії Костянтинівні за те, що ми виросли такими.
І справді ми з родиною скоро летимо на Мальдіви на 10 днів, путівку вже купили, і ще навіть гроші лишилися.
Я маю чудову сім’ю і щодня дякую за це Всевишньому.
Автор – Олена М.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
