Наш переїзд до багатої північної країни Швеції з Донеччини через Крим, рф, Білорусію і Прибалтику зайняв майже місяць. Та я не про це. Тут багато такого, що просто диву даєшся.
Звичайно, нам надали на перший час умови для проживання, допомогу. Але через місяць ми зрозуміли, що життя з трьома дітьми у гуртожитку нам не підходить. Знайшли з горем навпіл роботу, можемо оплатити вже орендне житло.
Та про все по-порядку.
Про мову: тут можна спокійно жити і працювати, не знаючи шведської. Усі шведи чудово розуміють і розмовляють англійською. Навіть бабусі з тростинками – і ті можуть щось вам сказати у відповідь мовою Шекспіра. Швидше за все це пов’язано з тим, що навіть місцеві телеканали транслюють передачі з субтитрами англійською мовою.
Для працевлаштування достатньо розуміти шведську на базовому рівні, і шведи дуже лояльно ставляться до іноземних співробітників. особливо до українців зараз. До того ж, часто компанії самі організують безкоштовні курси шведської мови для працівників. Але, звичайно, є сфери, в яких без знання мови не обійтися: медицина, освіта.
Як на мене, місцева мова нескладна. Хоча все залежить від конкретної людини. Шведську можна вивчити протягом року, якщо є відповідний настрій. Ми з чоловіком вже робимо перші успіхи, а діти навіть краще за нас.
Але я особисто знаю людей, які живуть тут по десять років і досі не можуть промовити шведською і кілька слів. Отже, все індивідуально.
Жителям великих міст тут буде нудно, але нам зручно.
Спочатку ми жили у місті Умео. Воно знаходиться в регіоні Вестерботтен на півночі Швеції, неподалік Полярного кола. День тут триває лише дві години, решту часу – темрява, сніг і лосі навколо. Це нам не підійшло.
Ми жили не в самому Умео, а на прилеглому острові, населення якого становило всього дві тисячі людей. В плані проведення часу – всього одна школа, один мізерний культурний центр, де збиралися літні аматори музики, і все.
А потім я сказала чоловіку: нам потрібно переїхати в інше місце – туди, де є життя. І ми переїхали на південний захід Швеції до міста Хальмстад. Тут мешкає близько 65 тис. осіб. Але взагалі всі шведські міста в нашому розумінні – у найкращому разі «містечка», у гіршому випадку «селища міського типу».
У Хальмстаді з культурним життям, звісно, краще. Але жителям мегаполісів буде нудно. Так, є одна бібліотека, кілька театрів і музеїв, іноді проводяться невеликі фестивалі чи концерти шведських чи зарубіжних гуртів. Але все це дуже локальні події. І якщо людина звикла виходити у світ кожні вихідні, не буде перебільшенням сказати, що тут вона занудьгує.
Про житло: щоб його зняти, доводиться ставати в чергу.
У Швеції із житлом великі проблеми. Його дуже не вистачає і це постійно обговорюється в місцевих новинах. Шведи щось намагаються із цим робити, але, мабуть, недостатньо.
Одна з причин – міграційна політика влади. Більшість мігрантів, які переїжджають до Швеції, прагнуть селитися у трьох найбільших містах – Стокгольмі, Гетеборгу та Мальме. У результаті великі міста переповнені, і квартири дефіцитні.
Взагалі житлова система країни складна розуміння. Тут існує принаймні три основні типи житла.
Перший тип – орендне житло . Це коли ти винаймаєш житло у комуни. Комуна – це територія трохи більша, ніж місто. І це приголомшлива річ, тому що за все, що знаходиться всередині такої орендованої квартири, відповідає комуна. Зламався в тебе холодильник – дзвониш представнику комуни та описуєш проблему. І прийдуть і полагодять абсолютно безкоштовно. Тому що це їхня зона відповідальності.
З іншого боку, такий тип житла накладає певні обмеження. Наприклад, ремонт свій проводити не можна. Ти можеш висловити бажання поклеїти шпалери певного кольору, і тобі навіть запропонують кілька можливих варіантів, але за це доведеться ще й доплатити. А якщо шпалери зносяться, комуна проведе ремонт самостійно.
Другий тип – купівля права на житло, третій тип – це власне володіння житлом. Але це поки що не наша історія.
Шведи традиційно віддають перевагу оредованому житлу, оскільки це дуже практично. Приїлося тобі, захотів переїхати в інше місце – легко це зробив. Але за останні 20–50 років щодо цього в країні відбулося багато змін. На думку шведів сильно вплинули американська культура та імміграція. В результаті все більше молодих людей прагнуть володіти власним будинком.
Ми з родиною зараз живемо у орендованому житлі. Будинок, в якому розташована наша квартира в Хальмстаді, – ценова будівля, де всередині все нове і свіже. Це чудово і дуже відрізняється від уявлення про оренду житла в Україні. Є, звичайно, у Швеції і старий фонд, і він теж винаймається. Але можливість орендувати житло в новобудові також є.
Ціни на оренду у Швеції сильно відрізняються і залежать від міста.
У спілкуванні шведи тримають дистанцію та відрізняються професіоналізмом.
Мабуть, найпомітніша риса характеру шведів – це вміння поважати чужий особистий простір. Немає жодного панібратства, ніхто з них не розповідатиме тобі всі історії зі свого життя.
В Україні запитання «Як справи?» більшість співрозмовників сприймає як можливість розповісти багато про себе, своїх ближніх і далеких родичів. Шведи після цього затання буквально впадають у ступор.
Найпоширеніша відповідь, яку можна почути, – «Все добре». Некоректними серед шведів вважаються обговорення зарплати, особистого життя, якщо це не дуже хороші знайомі.
Шведи стримані у почуттях. Вперше вони потиснуть руку під час знайомства, а далі привітаються з тобою на відстані.
Слово, яке добре характеризує шведів, – lagom, що перекладається як «достатній». Це у них у всьому. Шведи недостатньо радісні, і недостатньо сумні. Недостатньо багаті, але й недостатньо бідні. Все десь посередині. І це проходить червоною ниткою через усю їхню культуру.
У діловому спілкуванні шведів можна охарактеризувати як професіоналів. Що, щоправда, вони неспроможні жити без однієї цікавої традиції. Звичай під назвою fika має на увазі перерву на каву з булочкою. І він повторюється регулярно. Перший раз справжні шведи роблять це о 10 годині ранку, потім – після 12:00, відразу після обіду, і ще о 15:00, перед тим як піти додому.
Багато іноземців вважають, що fika – це втрата робочого дня. Сидиш 15 хвилин і базікаєш. Був один кумедний випадок, про який розповів мій колега. Тоді він жив у Швеції лише кілька тижнів і ще не навчився бути «справжнім шведом». Якось до нього на роботі підходить колега і каже: «Ходімо, вже десять ранку, час fika». Той відповідає: “Не можу, у мене багато справ, я не встигаю”. Швед був просто у розпачі: як можна відмовитися від цієї традиції?
Для шведів fika – це святе, від неї не можна відмовлятися в жодному разі, скільки б справ у тебе не було. У чомусь це нагадує іспанську сієсту. Цю традицію легко пояснити, знаючи шведський характер. Справа в тому, що шведи ставлять на чільне місце в діловому спілкуванні навіть не особисті якості працівника, а спілкування і вміння працювати в команді. Головне – почуватися гвинтиком у загальному злагодженому механізмі. Fika цей механізм налагоджує, дозволяє обмінюватися досвідом і пізнавати один одного краще.
А ось щодо медицини, то у Швеції краще не хворіти.
У Швеції справді краще не звертатися до лікарів, бо толку від цього ніякого не буде. Це розуміють і самі шведи, які прагнуть підтримувати здоров’я регулярними пробіжками, правильним харчуванням та іншими способами.
Страховка у Швеції має кожен, хто працює. Роботодавець відраховує частину зарплати у вигляді податків і туди входить медичне обслуговування. Але до цієї медичної страховки не входить стоматологія. А стоматологія у Швеції дуже дорога. В іншому страховка покриває будь-які медичні послуги.
Швеція не ідеальна країна, тут є свої нюанси.
Я назву п’ять речей, які мені подобаються у Швеції, та п’ять речей, які мене тут дещо не влаштовують.
Отже, достоїнства.
Ніхто не робить замах на твій особистий простір. Ритм життя. Ніхто нікуди не поспішає, ніхто не прагне встигнути кудись.
Доброзичливість. Приємно, коли ти просто заходиш у магазин, а тобі посміхаються.
Безмежні можливості для навчання. Вища освіта безкоштовна і дуже хороша. Можна постійно здобувати нові знання.
Surströmming (ферментована риба) – це традиційний шведський делікатес, дуже смачний.
Шведська пунктуальність. Якщо починається урок о третій годині дня, то всі збираються о третій. Якщо сказано прийти в гості до чотирьох – ніхто не приїде на дві години пізніше.
Мінуси.
Бюрократія. Вона стосується чого завгодно. Постійні запити, дзвінки, записи на прийом, підготовка паперів…
Довге прийняття рішень у діловому середовищі. Шведи однією нарадою ніколи не можуть вирішити всі поставлені питання, а вирішують, які пункти перенести на наступні збори. Топчуться на місці.
Шкільна освіта. Діти не отримують нормальних знань, і не дай боже віддати дітей до шведської школи. Це проблема, яка почалася у 90-х роках, після того, як шкільна освіта перейшла з державного управління в приватні руки – комуни.
Слабка імміграційна політика. Відсутність контролю над тим, хто приїжджає, чим займається як інтегрується у суспільство.
Медицина. Про неї я вже сказала.
Отже, Швеція, як і будь-яка інша країна світу, не є ідеальною. Тут є речі, які працюють краще, ніж в Україні, але є й ті, що працюють гірше. Тим, хто планує сюди переїхати, це важливо розуміти.
Ми ж в Україні втратили все, тому поки що збираємося пробувати почати все спочатку саме тут.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
