Наш син вже дорослий, і живе окремо. Але після того, як Назар розійшовся зі своєю дівчиною, став навідуватись до нас дуже часто. Холодильник я не встигаю наповнювати, речі йому випери, попрасуй, поскладай. А недавно ще й душ в нас приймає, оскільки в них щось трапилось з бойлером. Але в нас через нього величезний розхід. Гаманець “схуд”, не те слово. В мене вривається терпець
Через довгі роки ми з чоловіком залишилися самі. Діти стали самостійними і ми зітхнули з полегшенням, що майбутнє життя буде належати тільки нам. Але наш син трохи ускладнює наші плани. Він приходить до нас додому як на курорт, і ми це все фінансуємо.
Мене звати Ольга, мені 51 рік, у нас з чоловіком Олександром двоє дітей. Дочці Марті 29 років, вона має двох дітей і живе приблизно за сто кілометрів від нас. Вона давно покинула рідне гніздечко. Закінчивши школу вони з подругою орендували невелику квартиру. Потім Марта вийшла заміж і поїхали в інше місто, тому що чоловік влаштувався там на цікаву роботу.
Марта вдома в декретній відпустці, ми маємо від неї двох прекрасних онуків, п’яти і двох років. На жаль, ми бачимо їх не так часто, як хотілося б, але тим більше насолоджуємося ними по інтернету. Іноді вони відвідують нас на свята, а влітку залишаються у нас на дачі на довше. Марта дуже самостійна, їй навіть не потрібна класична допомога бабусь. Вона завжди була такою, змалечку вміла все організувати та влаштувати. Ми пишаємося нею.
З сином Назаром набагато гірше. Він розумний і спритний хлопець, але страшенно лінивий. Йому 26 років і він також переїхав від нас більше року тому. Ми з чоловіком на цей момент перевели дух, нарешті закінчилися набіги сина на холодильник, розкиданий одяг по всій квартирі, неприбрану кімнату і так далі. Багато матерів синів знають, про що я.
Назар – повна протилежність своєї сестри, а дітей ми виховували ніби й однаково. В обох були свої обов’язки, ми ставили до обох однакові вимоги. Донька охайна, акуратна. Син любить хаос, плутанину, він така богема з головою в хмарах.
Коли наш син ще жив з нами, він уже заробляв, тому ми встановили правила, як він буде сприяти спільному проживанню. Зарплата у нього була досить пристойна, тому наші вимоги його ніяк не бентежили, хоча іноді доводилося з нього брати гроші. Не те щоб його символічний внесок якось врятував нас від банкрутства, але син мав зрозуміти, що дарма нічого не буває.
У Назара була дівчина ще зі школи. Нам з чоловіком вона дуже сподобалася. Вона була мила, добра, походила з поважної родини і мала на Назара добрий вплив. Більше року тому вони разом із друзями знайшли велику квартиру та переїхали. П’ятеро з них проживали в одній квартирі, дві пари і один друг. Нам з чоловіком це здалося дивним, але кажуть, що сьогодні багато молодих людей так живуть. Оренда дорога, а так їм було зручно.
На жаль, стосунки Назара і цієї дівчини довго не тривали. Я не знаю подробиць, він не хотів розповідати. Нам з чоловіком було дуже шкода, ми звикли до його дівчини і цілком могли собі уявити, що вона буде в сім’ї. Молоді люди вже говорили про весілля та дітей.
Але все інакше, Назар самотній і, як кажуть, не зацікавлений у інших стосунках. Він продовжував жити у спільній квартирі з друзями. Також відбулися зміни, інша пара виїхала, і сьогодні в квартирі живуть лише четверо хлопців. Там вічний бардак, вічно порожній холодильник, принаймні квартиру та інші рахунки платить вчасно.
Оскільки він живе один, Назар навчився приїжджати до нас знову дуже часто. Він регулярно “прибирає” в нашому холодильнику, несе мені одяг прати і, звісно, автоматично припускає, що я складатиму й прасуватиму його для нього.
Останнім часом Назар також ходить в наш душ, бо у них зламався бойлер і часто не йде гаряча вода. З ним так само, як і раніше, тільки різниця в тому, що він більше не спить з нами. І з тією різницею, що для нього все безкоштовно, йому навіть не спадає на думку щось “пожертвувати” нам тут, чи навіть щось купити, коли він проїдає наші запаси.
Ми з чоловіком вже сперечаємося про це. Я захищаю свого сина, я його розумію, але в мене закінчується терпець. Нам потрібно знову встановити деякі правила.
Що ви скажете?
Це нормально з боку Назара так поводитися?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua