fbpx

Наша мрія минулої весни здійснилася: ми з чоловіком зібрали гроші, придбали будиночок у селищі біля моря. Квартиру у місті здали і переїхали. Але знайомі і друзі чомусь вирішили, що у нас безкоштовний готель. Після наших пояснень майже половина друзів зникли  

Наша мрія минулої весни здійснилася: ми з чоловіком придбали будиночок у селищі біля моря і переїхали.

Але знайомі чомусь вирішили, що у нас безкоштовний готель!

***

Ми з чоловіком давно мріяли переїхати з Одеси у більш тихе місце. кидсь у селище до моря.

Зібралися – і почали діяти, наше рішення підтримали батьки і також допомогли нам трохи фінансово.

Ззібрали грошей, купили будиночок, здали квартиру у місті квартирантам, і почали переїзд.

Будиночок купили просторий, тим більше, що сім’я у нас молода, скоро має народитися перша дитина, а мріємо про трьох нащадків.

Отже. ми переїхали і дуже тішилися.

та скоро про наш переїзд дізналися всі: друзі, далекі друзі, родичі, знайомі. І як тільки настало перше тепло минулого року, всі почали писати і телефонувати, говорили, що приїдуть до нас в гості на тиждень, кілька днів.

Нас навіть ніхто не питав, всі пропозиції були як факт, а не питальні. Ми в спочатку жартували, відповідали, що запис з родичів і друзів на рік вперед. Також говорили про ремонт, який добре б зробити. Але всім тим, хто хотів до нас в гості, було все одно, де і як вони будуть спати, аби безкоштовно!

Через деякий час, мені здається, що про нас згадали всі, з ким ми коли-небудь спілкувалися! Вони додавалися в соціальних мережах, писали повідомлення. Було дуже багато запитань про те, коли до нас можна приїхати. Телефон дзвонив вдень і вночі, це дуже напружувало і дратувало.

Люди наче не розуміють, що ми тут не відпочиваємо, а живемо! А як жити, якщо у тебе не будинок, а готель якийсь. Чому раніше не було бажаючих у нас погостювати, коли ми жили в маленькій квартирі в місті? А зараз всі милі, хочуть терміново нас відвідати.

Мені було соромно відмовляти, але по іншому ніяк. Ми почали говорити друзям, що допоможемо їм знайти дешеве житло, а до нас можуть приїхати тільки дуже близькі люди.

Після цього майже половина друзів зникли, і одразу зрозуміло стало, для чого їм потрібна була наша дружба.

Поступово часті дзвінки і листування майже зійшли нанівець. І нехай ми втратили частину друзів, зате живемо зараз спокійно, та й друзі чи це були?..

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page