Наші діти зустрічаються вже пів року і надумали одружитися. Ну та ми що – кохання великого і діточок, як на небі зірочок, як то кажуть! Але ж я не гадала і не думала, що таке станеться.
Наша родина з Вінниці. Ми люди прості, живемо в приватному секторі міста, тримаємо маленький огород. Я продавець в магазині, чоловік – водій в держустанові. У нас двоє дітей, дочка і син. Доня в Чехії живе, вже заміжня. А син Олег поки ще з нами.
Але син вже також дорослий, 28 років. Працює, нам з комунальним допомагає, на дачі і всім іншим. Є в нього й дівчина, Вероніка, у них все серйозно. Надумали навіть одружитися.
Вероніка гарна дівчина, але на мій погляд, дуже залюблена і балувана. Родина у них заможна, обоє майбутні свати – начальники, при зарплатах, квартира трикімнатна, машини дорогі. Ну але то таке, вибір сина. Аби йому було добре. Та скоріше за все не буде.
Справа ось в чому. Розповім вам, а ви вже дайте якусь пораду чи висловіть думки.
Запросила мене майбутня сваха днями на каву в кафе, і після цієї розмови я не знаю, як відмовити Богдана одружуватися з Веронікою.
Людмила, мама Вероніки, почала одразу розмову з того, що у них є певне бачення на шлюб дочки. Вони сподівалися зять свого кругу, але вибір дочки приймають. В той же час, вони не збираються змінювати своїх поглядів.
Отже. За весілля має платити повністю сторона нареченого. Крапка. Вони не дадуть ні копійки, не дивлячись на свої статки. У них такі принципи і родинні традиції.
А ще їхня донечка не має працювати, хоч і має дві вищі освіти. У неї творчий проект в інтернеті, але це вона займається для душі, а заробляти і утримувати родину повинен виключно чоловік. Інакше вони не дадуть свого добро на цей шлюб.
Всю домашню роботу по хаті – така умова сватів – мусить робити якась помічниця, прибиральниця. У майбутніх дітей також має бути няня.
Я сказала свасі, що нам з чоловіком і сином треба про це все подумати. Ну як це – за весілля маємо платити лиш ми? Тобто – вона ніколи не буде працювати, готувати, прибирати – не для того вони її росли і виховували і дві вищі освіти допомогли здобути.
Нащо це моєму сину? От скажіть? Та коли я розповіла про зустріч з Людмилою Богдану і чоловіку, син сказав, що й так це все давно знає візьме кредит, мовляв і сам оплатить весілля. А там життя покаже.
Наразі Вероніка згідна зі своїми батьками, але він її дуже любить і сподівається, що коли вони житимуть лише вдвох, то вона змінить свої погляди на сімейне життя.
Але я на 1000 процентів упевнена, що цього не станеться. Що вона татова-мамина доця і повністю з ними однієї думки. Що мій син не буде щасливий з такою дружиною. І що нам робити з чоловіком? Як переконати сина не робити помилку?
З повагою, Олена К., місто Вінниця
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
