fbpx
життєві історії
Наші донечки в той час були на дачі з бабусею. Ми з Орестом працювали, але в п’ятницю, що в нього, що в мене, випадково зробився вихідний. – А давай до наших на шашлички чкурнемо, – сказав чоловік. Я підтримала, а згодом, як виявилось, і куми до нас підтягнулися. Я ще з воріт відчула дивну обстановку, та все вияснилось трохи згодом. І як доказати Галині Степанівні, що це не є нормою? Ми ж не мільйонери!

Наші донечки в той час були на дачі з бабусею. Ми з Орестом працювали, але в п’ятницю, що в нього, що в мене, випадково зробився вихідний. – А давай до наших на шашлички чкурнемо, – сказав чоловік. Я підтримала, а згодом, як виявилось, і куми до нас підтягнулися. Я ще з воріт відчула дивну обстановку, та все вияснилось трохи згодом. І як доказати Галині Степанівні, що це не є нормою? Ми ж не мільйонери!

– Чоловік каже, мама телефонувала і скаржилася, що холодильник на дачі вже порожній. Попросила молочних продуктів привезти, м’ясо, овочі. Я, звісно, здивувалася, так як ми минулої суботи до верху забили холодильник. Невже у дітей настільки сильний апетит на свіжому повітрі? Чоловік теж здивований, як можна 5 кг м’яса і риби з’їсти за тиждень? Того року ми раз на місяць привозили продукти, а тепер кожні вихідні. Дівчата, напевно, поправляться за канікули, – бідкається 35-річна Юля.

У Юлі і Ореста дві дочки – 5 і 8 років. Вони купили після весілля ділянку за містом і збудували там невелику дачу. Мама Ореста тепер живе там на постійній основі, а онучок до себе на канікули забирає.

Подружжя працює без відпусток, тому такий розклад їх цілком влаштовує. Діти час від часу приїжджають в місто, а потім знову до бабусі повертаються.

– Скоро поїдемо на море, а поки у маляток дачні розваги. Ми приїжджаємо на вихідні тільки, забезпечити продуктами – наше з чоловіком завдання, – каже Юля.

У минулому році діти рідше бували на дачі, оскільки ділянку тільки починали облагороджувати. Галина Степанівна самостійно довела все до розуму, зробила клумби, засадила сад і город.

– Дівчата залишалися на тиждень-другий. Продукти завжди залишалися. Спека ж влітку, їсти особливо й не хочеться. А в цьому році ми витрачаємо на їжу величезні гроші, і все одно не вистачає. Свекруха і пиріжки пече, і котлети смажить. Коли вони все це змітають?

Перший час вони не звертали на це увагу. Діти ситі – це головне.

– Якось ми запланували з кумами приїхати на дачу, щоб шашлики посмажити. Купили все необхідне і вирушили на відпочинок. Куми повинні були приїхати ближче до вечора, – розповідає про свої плани Юля.

Увечері дівчина помітила, як її донечки граються з сусідськими дітьми. Свекруха розповіла, хто і де живе, розчулюючись дитячим іграм. А коли шашлик був готовий, вона вигукнула:

– Діти! Руки мити, все готово!

Юля здивувалася, коли вся ця компанія попрямувала в бік кухні. П’ятеро сусідських дітей розсілися на терасі і протягнули тарілки. Галина Степанівна їм все роздала в рівних порціях і пішла. А потім ще бабуся однієї дівчинки приєдналася, чому б і ні?

Юля та Орест переглянулися між собою, їм це явно не сподобалося.

– Я зрозуміла, що свекруха регулярно годує всіх сусідських дітей, та й не тільки дітей. Я натякнула їй, що так робити не треба. Вона здивувалася, мовляв, як я це своїх онучок за стіл посаджу, а інших додому відправлю. Річ у тім, їх бабусі ніхто продукти не привозить, а до найближчого магазину 3 км. Скромністю там взагалі не пахне, сусіди приходять строго за розкладом: на сніданок, обід і вечерю, – скаржиться Юля.

Таке харчування коштує чимало грошей. Виявляється, вони годують з чоловіком пів села, тому продукти так швидко закінчуються. А якщо вона не привезе продукти? Свекруха залишиться без запасів з такою бандою дітей. Їхні сусіди точно пригощати не стануть.

Юля погоджується, що скупитися некрасиво, адже вони живуть не бідно, проте Галина Степанівна перегинає палицю.

Неприємно їй якось, гроші з неба не падають. Свекруха не розуміє, що не влаштовує невістку і сина, адже онуки нагодовані. Вона не хоче псувати відносини з сусідами, ось і продовжує їх годувати.

Родичка вважає, що це дрібниці, головне – хороші взаємини. Але вона ж сама не оплачує харчування! Треба їй припинити безкоштовну їдальню? Або, може, Юля робить з мухи слона?

Треба наводити порядок або залишати все як є? Чи потрібно зупиняти настирливих сусідів? Як би ви вчинили в цій ситуації?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page