Нашій бабусі Марії нещодавно виповнилося вісімдесят років. Ми хотіли організувати ресторан, але вона відмовилася. Ми ввійшли в становище бабусі, і все святкування організували в неї в квартирі. З’їхалися всі наші родичі. Святкування було дуже душевним. Та нам з сестрою не давала спокою одна думка. – На кого ж бабуся перепише все своє майно!
Мене звати Ірина. У мене є сестра. Ми з Олесею дуже делікатні та виховані люди, але бувають у житті моменти, коли треба поговорити з людиною на чистоту, говорячи все як є.
Такий час настав і в нашому житті. Ми хочемо з сестрою поговорити з нашою бабусею про спадщину. Але ми розуміємо, що для людей у її віці – це дуже важка тема.
Ми не хочемо, щоб бабуся Марія подумала, що нам від неї потрібні лише гроші.
У мене та в Олесі завжди були просто чудові стосунки з бабусею. Ми бажаємо їй довгих років життя, але все-таки хочемо поговорити про те, як вона збирається ділити своє майно між родичами. Тільки не знаємо, як це зробити тактовно, щоб бабуся не образилася та не подумала, що ми бажаємо їй швидкого відходу на хмаринки.
Я знаю, що одна моя подруга поговорила на цю тему зі своїм дідусем, і вони дуже посперечалися того ж дня. Я не хочу, щоб така ж ситуація трапилася і в нас із бабусею.
Тітка вважає, що ми маємо поговорити з бабусею і цю розмову не слід відкладати. Вона стверджує, що бабусі вже дуже багато років, і вона має все розуміти.
Але я боюся, що бабуся Марія образиться на нас і засмутиться. Ми не хочемо, щоб вона хвилювалася. Нам дуже сумно від того, що бабуся старіє, і стала часто погано себе почувати, але ми все-таки хочемо знати: як вона планує поділити своє майно між нами.
А як ви говорити зі своїми рідними на такі “делікатні” теми?
Фото ілюстративне
