fbpx

Нашій донечці недавно виповнилось сім місяців. Того дня Златка щаслива повзала по кімнаті, як по вайберу задзвонила свекруха. – Сьогодні вирішила по відеозв’язку поспілкуватися, дуже скучила за своєю принцескою. Ви ж не проти? – Звичайно ні, – сказала я, і давай бігати з телефоном за донечкою. Ми поговорили, і вже минув тиждень, як Ірина Олегівна зі мною не спілкується

Нашій донечці недавно виповнилось сім місяців. Того дня Златка щаслива повзала по кімнаті, як по вайберу задзвонила свекруха. – Сьогодні вирішила по відеозв’язку поспілкуватися, дуже скучила за своєю принцескою. Ви ж не проти? – Звичайно ні, – сказала я, і давай бігати з телефоном за донечкою. Ми поговорили, і вже минув тиждень, як Ірина Олегівна зі мною не спілкується.

Ніяк не збагну, що робити.

У вихідні свекруха дзвонила нам по відеозв’язку і поки туди-сюди, звернула увагу на костюмчик дочки.

– Який костюмчик красивий – жовтенький. Златка, як курчатко в ньому.

– Ой, то такий костюмчик, – після першого ж прання полиняв, одна кнопка в районі ніжок стала постійно розщіпатися. Ми і підтягували її і щось ще чоловік мудрував, але розщіпається все одно і ми махнули рукою, в домі і так піде, – ось, кнопки нічого не тримають, – поскаржилася я свекрусі і не відразу зрозуміла, від чого вона так змінилася в обличчі.

– Ну так, вам міським не догодиш, – заявила вона і кинула телефон вимкнувши відеозв’язок.

Ми з чоловіком не розуміючи переглянулися і тільки після цього до мене дойшло – костюмчик цей купувала вона нашій Златуні.

Просто купила вона його, коли Златочці і двох місяців не було (зараз їй сім) і я, зізнатися, геть забула, що купила його свекруха, а у мене вже було пара випадків, коли купували в відомих дитячих магазинах, а після прання то шви розходилися, то кнопки відлітали.

Ось я і про це думала, що з тієї ж серії.

Ну я давай телефонувати свекрусі, щоб пояснити, що не в ній справа, а просто я обурилася на виробників дитячого одягу. Додзвонилася.

Перепрошую, пояснюю ситуацію, що справа не в тому, що костюм вона подарувала, а просто ось прикро, що шиють так, після першого прання все розвалюється.

– Звичайно, куди нам до міських, – уперто твердить вона і знову кидає слухавку.

Ось до цих пір сиджу і думаю, як до неї донести, що нарекла я на якість, а не на неї, та й в місті у нас такого навалом, так що зовсім ні до сільської якості претензія.

Чоловік каже “забуть, заспокоїться”, а я так не можу – людину образила, як попало, та, власне, образити то не хотіла, а вийшла винувата.

От не знаю тепер, як бути в цій ситуації.

Як достукатися до свекрухи?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page