Настала весна. Вона не любила цю пору року, коли все оживає, знаходить нове життя.
Їй більше подобалася зима, що сковує душу холодом і порожнечею. Вона любила довгими зимовими вечорами сидіти на підвіконні, пити каву, дивитися на сніжинки, що сумно кружляли в холодному повітрі. У ці секунди вона забувала про все на світі, ніби переносилася в інший світ – світ, де вона не була самотня.
Вона була не такою, як усі, і вона це розуміла. Високооплачувана робота, велика квартира в центрі міста – навіщо їй це все, якщо вона не має нікого? Вона не розуміла, чому люди їй заздрять, чому щосили намагаються зробити своє життя схожим на її, – життя, в якому вона нікому не потрібна.
Отже, прийшла весна.
Вона не любила гуляти, особливо в цю пору року, але чомусь пішла цього вечора в парк. Вона побачила діток, що бігають по калюжах, закоханих, що прогулюються в обнімку. І згадала той час, коли вона сама йшла парком з коханою людиною. Зупинився подих, у душі спалахнуло полум’я, на очах з’явилися сльози.
Вона побігла до своєї холодної та порожньої квартири. Вона втекла від людей, але не від своїх спогадів. Перед очима стояв образ; вона згадала запах його тіла, згадала його голос, сміх; те, як він будив її поцілунками вранці, як казав, що любить і ніколи не залишить. Вона подивилася на календар: 19 березня. “Це було 8 років тому”, прошепотіла вона.
Вона думала, що все минуло, що від колишніх почуттів уже нічого не залишилося, що вона зможе обдурити себе, але…
…Всі знали, що вона не любить весни, але ніхто не знав чому. Люди знали її сумною, мовчазною, деякі називали дивною – але вона сама цього хотіла. Вона жила під маскою, приховуючи від усіх свій біль, свої почуття, своє минуле.
Вона дуже хотіла назавжди забути про той вечір, коли він залишив її саму, назавжди. Тому вона перестала любити весну, адже вона розлучила їх назавжди. Того вечора, 8 років тому, після дзвінку з Донбасу, її життя закінчилося. Вона не могла жити без нього. Поки ще досі не навчилася.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
