Насті спершу було дуже важко забути слова Ігоря, які так глибоко вкоренилися в її серці, а потім, знаєте, звикла. – Не любить, так не любить. Не у всіх є це щире і взаємне кохання. Ось, наприклад, мама, вона також мене не любила, не говорила приємних слів, але нічого, он яка я виросла. – Та одного дня все змінилося
Коли Настя З Ігорем посварилися, він якось на емоціях сказав, що не кохає і ніколи не кохав її. Що вона все підлаштувала спеціально, лиш би той до РАЦСу зайшов.
Згодом вони помирилися, і, як думав Ігор, Настя забула ці випалені його слова. Появились дітки. Жили вони разом з батьками. Збирали гроші на своє житло. Час від часу Настя змінювала роботу. Словом, життя пливло своєю течією. Але найголовніше, що до цієї теми вони більше не поверталися.
Насті спершу було дуже важко забути слова Ігоря, які так глибоко вкоренилися в її серці, а потім, знаєте, звикла.
– Не любить, так не любить. Не у всіх є це щире і взаємне кохання…
Мама в дитинстві також не любила Настю. Але ж якось вона там виросла. Можна ж якось притертися, якщо не люблять. Можна мирно співіснувати, поменше сперечатися, не сваритися, розмовляти ввічливо і тільки у справі, виконувати обов’язки господарські і подружні… Якщо не любить людина, що поробиш-то? Заставляти ж не будеш, а жити треба заради дітей і взагалі – інша людина теж може не полюбити. Без любові можна прожити. Просто треба зберігати мир і дружбу. Ось так.
Минуло років п’ять. Все тихо-мирно, спокійні такі відносини. А потім Ігор обійняв дружину одного разу і сказав, що він її любить.
– Люблю тебе! Ти найкраща дружина у світі. Дякую Богу, що одного дня звів нас.
Здивуванню Насті не було меж. Вона трохи відсунулась від нього і вирішила нагадати чоловікові його слова, які вона так і не забула.
– Ти ж казав, що не кохаєш, і ніколи не будеш кохати. Хіба щось змінилося?
Ігор розсміявся. Став говорити, що навіть не пам’ятає, що в сварці сказав зопалу. Він якось не так сказав, вона все перебільшила і змінила суть. Він не це мав на увазі, щось інше. Він просто “став не з тієї ноги”. Може, і ляпнув щось таке… Але це все дурниці!
А Настя навіть і не слухала, що він говорить. Вона просто кивала, погоджувалася. Адже головне, щоб сварки не було. Щоб не кинув чоловік знову цих “важких” для кожної жінки слів – про нелюбов.
Але вона вже звикла. Звикла бути не коханою дружиною, а просто домробітницею, мамою його дітей…
Дорогі чоловіки, ніколи не кидайтесь такими словами. Ви, можливо, зопалу, а жінка запам’ятає ці слова на все життя.
Любіть і поважайте своїх половинок, і буде вам радість на цій землі.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
