fbpx
життєві історії
Наступна зустріч Василини та Андрія була влітку. Вони разом поїхали в Одесу до моря. Та повернулася на свою рідну Черкащину дівчина не одна. При першій же нагоді вона зателефонувала Андрію, і повідомила, що той скоро стане татом. – Тут така справа, Василино! Мої батьки не будуть в захваті від такої невістки. Як-не-як, ми люди столичні!

Наступна зустріч Василини та Андрія була влітку. Вони разом поїхали в Одесу до моря. Та повернулася на свою рідну Черкащину дівчина не одна. При першій же нагоді вона зателефонувала Андрію, і повідомила, що той скоро стане татом. – Тут така справа, Василино! Мої батьки не будуть в захваті від такої невістки. Як-не-як, ми люди столичні!

Василина була ефектною дамочкою. Коли вона проходила вулицею, всі чоловіки оберталися їй услід. Вона не велася на ці хитрощі, адже трималася за якесь старе й нерозділене кохання. А було їй уже 25! Родичі твердили, що ще рік-другий і нікому ти не будеш потрібна. Мовляв, швидше нареченого вибирай і прощайся з вільним життям.

Вона не звертала на закиди уваги. Викладала французьку мову в місцевому університеті та насолоджувалася кожним прожитим днем. А після відпустки повернулася взагалі інша – вся світилася від щастя.

Відразу стало зрозуміло, що закохалася. А в кого? У фізика Андрія.

Поїхала Василина по путівці на море, але вийти на пляж боялася. Усі буквально кидалися на неї, тож київський фізик Андрій узяв її під опіку. Так охороняв, що сам закохався.

Розлучалися в аеропорту зі сльозами на очах, але обіцяли ще зустрітися.

Писали листи, зідзвонювалися, а наступного року відпочили разом в Одесі. А через 9 місяців Василина стала мамою. Але зараз не про це.

Василина дуже негативно ставилася до одиноких матерів. Вона вважала, що дитина повинна рости у повноцінній сім’ї, хоча сама виховувалась без батька. Але коли вона повідомила Андрію про те, що лелека прилетіла, він особливо не зрадів. Андрій запропонував дати гроші, адже в сім’ї фізиків не прийнято зв’язуватися з простими провінціалками, хоч і дуже красивими.

Дівчина поплакала, але гроші не взяла. Половину терміну довелося провалятися на лікарняному ліжку, та Василина мовчала та вірила у щасливе майбутнє. Все робила, щоб тільки з дитинкою все було добре.

А з якою зневагою дивилися на неї колеги, студенти. Навіть вахтерка якось спитала, як вчителька французької докотилася до такого життя. З роботи хоч не скоротили, і дякую.

За кілька місяців до того, як Василина привела на світ дитинку, вона дізналася, що Андрій одружився. Сльози котилися рікою, всі подруги і мама підтримували її.

Дитинка з’явилася на світ абсолютно здоровою. Це була донечка, як Василина і мріяла. Донечка внесла радість у сірі будні новоспеченої матусі, і все налагодилося. Вона захистила кандидатську, перевелася до іншого університету, почала добре заробляти.

А ось у Андрія життя не дуже склалося. З дружиною справи не ладналися, ще й не змогла вона подарувати чоловіку дитинку. Батьки чоловіка дуже сумували з цього приводу, згадуючи вечорами про їхню онучку, дочку Василини. Вони благали віддати їм дитину, пропонували величезні гроші та заманювали до себе до столиці.

Та Василина не погоджувалась на ці пропозиції.

Через кілька років Василина таки вийшла заміж. Тепер вона має люблячого чоловіка, а її дочка — дбайливого татка.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!