fbpx

Наступного дня після весілля ми з Микитою взялись за перерахунок грошей, які подарували гості. Я була така щаслива. Сума не маленька. В голові я малювала покупки, про які мріяла все життя. Та всі плани рухнули, коли зателефонувала свекруха. “Ми ж на весілля більше потратились, ніж наші свати, тому ці гроші ви маєте віддати нам”. Я ж думала чоловік її поставить на місце, а той тільки “підтакав”

Наступного дня після весілля ми з Микитою взялись за перерахунок грошей, які подарували гості. Я була така щаслива. Сума не маленька. В голові я малювала покупки, про які мріяла все життя. Та всі плани рухнули, коли зателефонувала свекруха. “Ми ж на весілля більше потратились, ніж наші свати, тому ці гроші ви маєте віддати нам”. Я ж думала чоловік її поставить на місце, а той тільки “підтакав”.

Я з самого початку помітила, що мій тоді ще хлопець Микита, частенько слухає свою маму, набагато частіше, ніж варто було б це робити в його віці.

Микита тоді жив в домі батьків, тож я думала, що все зміниться, як тільки він переїде.

Тамара Олександрівна, мати хлопця, була проти спільно життя без шлюбу, або хоча б без пропозиції. Микита послухав маму, а я змирилася з тим.

І ось той день настав, Микита зробив мені пропозицію і ми з’їхалися на орендовану квартиру. Хоч мати не мала на нього тепер так багато впливу, але бували випадки, наприклад, що ми мали кудись разом їхати, йому дзвонила Тамара Олександрівна і Микита все одразу ж кидав, і їхав до батьківського дому.

Я намагалася себе заспокоїти, що все зміниться, як тільки я стану дружиною Микити, і може тоді буду мати більший вплив на нього.

Ми довго готувалися, але нарешті зробили весілля, як і планували. Гостей з обох сторін було однаково, але попри всі витрати, сім’я Микити витратила більше, і на початку Тамара Олександрівна і слова не казала проти цього.

От весілля й закінчилося, і ми приступили до найцікавішого, тільки від однієї думки про це, в мене в голові появлялися цікаві картинки. Ми взялись за рахування грошей, а ви про що подумали?

Порахувавши все, що нам подарували, я вже почала уявляти, куди краще б ці гроші витрати. І з самого ранку прокинулася в хорошому настрої і вже навіть почала уявляти, скільки грошей і куди піде. Але не так склалося, як гадалося.

Дзвонить моєму чоловікові зранку свекруха. Одразу ж наступного дня після весілля і пред’являє, що всі подаровані гроші ми маємо віддати їй, адже сторона нареченого витратила більше.

Мій Микита, як завжди, погодився з мамою і навіть не запитав моєї думки, тож просто поставив перед фактом, зруйнувавши всі плани в одну секунду. Гроші ми ще не віддали, і може є якийсь шанс цього не робити?

Як зробити так, щоб Микита більше не так сліпо слухав свою маму? Як йому пояснити, що в нього є тепер своя сім’я, яка є не менш важлива?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page