Вони одружилися одразу після інституту. Саша та Оксана — пара вийшла гарна. Після весілля батьки Сашка запропонували їм жити разом із ними.
Будинок, мовляв, великий чого б і ні? Місця всім вистачить. У свекра був невеликий бізнес, свекруха — домогосподарка. На тому й вирішили.
Молоді швидко влаштувалися на роботу, жили та раділи. Оксана намагалася вчитися у свекрухи бути гарною господаркою, підтримувати затишок у будинку. Цілий рік життя текло мирно і тихо.
Але грім гримнув серед ясного неба — батько Сашка захворів. Три місяці вся родина моталася між роботою, бізнесом батька та лікарнею.
І ось начебто все нормально, вдома, у себе приходить. Але лихо чекало за рогом — далі захворів.
Свекор лежав, не міг говорити, нікого не впізнавав. Все було дуже погано. Оксана зі свекрухою та чоловіком доглядали його, перевертали, перевдягали, кололи ліки.
Оксані довелося залишити роботу, тому що свекруха одна не справлялася, а Сашко зайнявся бізнесом батька. Через півроку полегшало, найняли доглядальницю, а Сашко попросив Оксану вийти на роботу в сімейний бізнес.
Як не дивно, за молодих людей справа стала приносити більший дохід. І все було б нічого, але свекруха почала коситися на невістку. Часто про щось шушукалася із сином, багато плакала.
Оксана пробувала поговорити з чоловіком, але відмахнувся: «Мама вимотана, от і дурить. Треба її відправити у відпустку. Нехай прийде до тями, бо зовсім щось уже».
Саша покрутив пальцем біля скроні. Оксана зітхнула і вирішила не звертати на свекруху увагу. Справді, жінка була вимотана. Що вже тут вдієш.
А за місяць Оксана повідомила Сашкові, що відбулося те, про що вони давно мріяли. У них буде дитина. Чоловік зрадів, увечері розповів новину матері, думаючи порадувати жінку похилого віку.
Але все вийшло не так, як думав він. Його мати закотила істерику зі сльозами та скандалом, вимагала, щоб жодної дитини не було.
Коли здивовані такою реакцією, молоді спробували розпитати у чому справа? Свекруха сказала, що давно Оксану підозрює у різному поганому.
І впевнена, що вона хоче Сашка цією дитиною потім шантажувати, і бізнес поділити і розлучитися, і залишити всіх без копійки і взагалі вона вимагає, щоб Сашко розлучився з нею.
Свекруха пішла, грюкнувши дверима. Молоді люди сиділи, розкривши рота.
Потім Саша тихо сказав: “Я ж казав, що в неї щось… того, з головою”.
Наступного дня вони зібрали речі та з’їхали на орендовану квартиру. Допомагати матері доглядати батька продовжувала найнята доглядальниця, син приїжджав раз на тиждень.
І щоразу це було важко: мати продовжувала вимагати розлучення з Оксаною, казала, що дитину напевно нагуляла, і він зобов’язаний повернутися додому і жити тут з матір’ю!
Візити сина до матері стали дедалі рідшими. У результаті він просто дзвонив, питав чи не треба чогось, і необхідне доставляв кур’єром або просто переводив матері гроші на картку.
За кілька тижнів до появи дитини, свекруха прийшла до них додому. Сашка не було, Оксана пустила жінку похилого віку в квартиру.
Та плакала, просила не псувати життя її синові, потім кричала і вимагала розлучення, зрештою пообіцявши, що жити їм спокійно не дасть.
Оксана сказала свекрусі піти і більше не приходити до них.
А за два дні, Оксана потрапила в буду, за кермом якої сиділа свекруха.
Оксані дуже пощастило. Вона зламала ногу, а дитина, що народилася трохи раніше, була повністю здорова.
Мати Сашка визнали неосудною, і відправили лікуватися. Сашко і Оксана повернулися назад у будинок, доглядати хворого батька.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.
