Коли Наталя Павлівна відчинила двері, то перед собою побачила сина, який тримав букет червоних троянд, і худеньку, маленьку та скромну дівчину.
– Привіт, матусю, я хочу тебе познайомити зі своєю дівчиною! Її звуть Тетяна, я її привіз до нас з Астрахані!
Наталія Павлівна холодно привіталася, оглянула мигцем дівчину і запросила сина з нею в квартиру. Після чого вирушила ставити чайник і накривати на стіл.
Чай, кава, печиво, цукерки “Київ вечірній”, бутерброди – стандартний набір для якого не потрібна сильно напружуватися. Жінка всім своїм виглядом показувала, що дівчина їй не подобається, як, втім, і попередні подруги сина. Микита був старшим її сином, з батьком якого вона так і не змогла ужитися. У сина вона бачила всі недоліки “колишнього”, тому він її дико дратував.
Тетяна, з дозволу господині, оглянула квартиру, інтер’єр якої їй припав до душі. Сіли пити чай, Тетяна почала розповідати про себе, думаючи, що мамі її хлопця це буде цікаво.
Описала свій будинок, батьків і їх роботу, а також молодших брата і сестру.
Трохи розповіла і про свою майбутню професію програміста, а також любові до дітей. Наталія Павлівна слухала дівчину не перебиваючи, пропускаючи багато повз вуха. Вона хотіла, як можна швидше позбутися від гості і сина, який приїжджаючи у відпустку зупинявся завжди у діда по батькові – в будинку матері йому не було місця.
І ось гості збираються йти, мати відводить Микиту і досить голосно говорить: “Я надіюсь ти цю дівицю більше до мене не привезеш? Вона геть тобі не підходить. Зверни на це увагу”.
Тетяна в сльозах тікає вниз по сходах, за нею слідом біжить Микита. Чергова його наречена не хоче йти проти потенційної свекрухи і їде до себе. Хлопець же в черговий раз переконує себе, що мама не може помилятися.
Не знаю, з якого разу, але Микита все ж зміг догодити матері. Сподобалася їй доглянута кралечка Олена, яка працювала в салоні краси.
– Синку, ось ця тобі ідеально підходить! Нічого, що з характером, все у тебе буде з такою пробивною дружиною!
– Мама, тільки ось вона випити в компанії не проти, кричить вже зараз на мене, як їй щось не так.
– Ну, це вона все по молодості. Діти з’являться, подивишся, зміниться і стане м’якше.
Микита і Олена одружилися, більше 5 років в сім’ї не було дітей. Подружжя обстежувалося неодноразово, лікувалися, але нічого не допомагало. А потім, чи то співпало, чи то Олена все ж згрішила з ким, тільки ось після відпочинку на морях з подругою, вона через кілька тижнів всім сказала, що носить під серцем дитя.
Микита був щасливий, з радістю виконував всі капризи вагітної дружини. І ось, в кінці травня, на світ з’явився симпатичний білявий хлопчина. З його народженням, Олена, правда, не стала м’якше і краще, як очікував Микита. Вона, як і раніше, могла піти “погуляти з подругами” і потім прийти додому пізно з запахом…
Хлопчику було 11, коли Микита вирішив, що з нього досить. Подав на розлучення, відмовившись від розділу майна. Шкода йому було тільки сина, який після відходу батька з сім’ї зірвався з котушок – погана поведінка в школі, бився з дітьми у дворі і навіть тікав з дому декілька раз. Микита намагався переконати дружину стати нормальною заради сина, але та відкрито його ігнорувала.
Через постійні переживання за сина чоловік, якому тільки недавно стукнуло 37, зліг.
Доглядає за ним зараз рідний батько. Мати Микити, якій так сподобалася свого часу Олена, пішла з життя не доживши до пенсії всього рік.
Мені здається, що життя Микити було б зовсім іншим, якби він вибрав ту ж Тетянку – просту, добру, люблячу. Тільки ось послухав він маму і мабуть це було найсерйознішою його помилкою.
Бережіть себе, а найголовніше, прислухайтесь до свого серця, воно ніколи не підведе.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook