Навесні наша родина втратила будинок і все майно в селі на Херсонщині, та й села майже не лишилося. і все майно. Переїхали до старого будинку родичів у сусідній район. Допомагали родичі та чужі люди – від одягу та тарілок до ковдр та грошей.
Всі, окрім рідного брата зі невісткою, які в цьому селищі живуть, куди ми перебралися. Він зовсім «розчинився», хоча живе на сусідній вулиці. Не дзвонив, не приходив, не цікапвився, як ми влаштувалися.
Час йде. Минув майже рік. Життя своє з чоловіком ми налагоджуємо потихеньку. Недавно я почала гарно заробляти. Купили тут діляночку невелику. Років за три, якщо старатися, збудуємо невеликий будинок.
Допомагаю зараз всім близьким, старенькій мамі, їздимо лікарнями, брат не бере зовсім ніякої участі, допомагаю своїй дочці, яка чотири місяці тому народила онука, їжджу до них в Київ. На ювілей зробила хороший подарунок братові, гроші дарувати не стала, все одно підуть на щось, брат залишиться без нормального подарунку вкотре.
Образа на брата і невістки начебто і не тривожила мене дуже, я прийняла все як є, ну не змогли допомогти і добре, але й не відпустила зовсім.
Сьогодні у дружини мого брата полинула в засвіти мати. Лежала довго. У неї четверо дочок, троє сестер живуть краще в матеріальному плані, ніж сім’я моєї невістки та брата, одна дочка живе в Америці. У неї також 9 рідних братів та сестер.
І от мені зателефонувала моя мама сьогодні, жалісно розповіла провідхід матері нашої невістки і сказала, щоб я дала невістці Олі гроше, тобто допомогла в такій ситуації, сказавши:
– Оленко, треба допомогти грішми Олі.
Я не проти, хоча мені і своїх грошових турбот вистачає, але якщо чесно й щиро зізнатися (що не добре, я розумію). то я не хочу давати гроші.
Я так розумію, що моя мама за рахунок мене хочетрохи виправити становище їхньої родини на даний момент. Адже решта сестер невістки приїде з грошима, а в брата з невісткою туговато з цим. Розумію, що це прощання з мамою невістки і все таке, але я не про це. Перед очима стоїть мій зруйнований дім та повна байдужість брата та невістки потім.
А як би ви вчинили у моїй ситуації? Побігли б співчутливо до Олі з грошима? Чи не варто цього робити, якщо я розумію, що такий крок з мого боку не буде щирим, від душі?
Фото – ibilingua.com.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
