fbpx
життєві історії
Навіщо ото приходити? Краще б з малим просто гралася. А то – тарілки і каструлі лише з одного боку миє, а з іншого масні лишає, я потім перемиваю, а говорить – воду економить. Пере вручну, всі плями лишаються, а я потім в машинку закидаю. У відро сміттєве – газетку стелить. І не скажи ж нічого – допомагає! Сталося так, що живемо поруч з мамою чоловіка

Мені 32 роки, чоловікові – 39. Одружилися ми не рано, дитині, синочку Дані, у нас три роки. Чоловік мій Степан – четверта і молодша родина в родині, його мамі вже за сімдесят. Вона вдова.

І так сталося, що її старші діти переїхали далеко, а ми живемо поруч з мамою чоловіка, у сусідньому дворі. Купили будинок у родичів чоловіка, зробили ремонтик, маємо невеликий садок і ділянку землі. Живемо ми всі в райцентрі невеличкому у приватному секторі.

І от свекруха дуже зраділа, що ми поруч і їй тепер є, про кого піклуватися. Та і ми з чоловіком в цілому раді, що ми біля неї, адже вона старіє, і ми їй стараємося вже зараз допомагати, а далі будемо піклуватися ще більше, оскільки свекруха вже зробила дарчу на Степана, адже інші її діти далеко, і нам зі Степаном її доглядати.

Та зараз ще моя свекруха дуже жвава і діяльна, відносно здорова, на щастя.

Але от мені, якщо чесно, – сумнівна радість від того, що вона тепер наша сусідка…

Ось чому, розповім буквально двома кількома словами, а ви вже зрозумієте.

У Степанової мами є ключі від нашого будинку. Іноді ми кудись їдемо на кілька днів або на відпочинок, і тоді вона приглядає за обійстям. Годує кота, собачку і курей. Ми ъй за це дуже вдячны, не хвилюємося за хазяйство.

А коли ми вдома, але на роботі, свекруха майже щодня приходить до нас чимось допомогти.

Та це така сумнівна допомога, я вам скажу! Самі посудіть.

Тарілки і каструлі, якщо посуд звечора або після сніданку у мийці залишився, лише з одного боку миє, а з іншого масні лишає, я потім перемиваю, а говорить – воду економить.

Пере вручну, всі плями лишаються, а я потім все в машинку закидаю. Пояснюю їй, що машинка, якщо ще засіб для виведення плям додати, краще випере, а вона стверджує, що дитині обов’язково лише руками прати, а машинку не варто лишній раз ганяти, щоб і техніка довше прослужила, і електрика таким чином заощаджується.

У відро сміттєве – газетку стелить, пакети сміттєві також економить… І це тільки «квіточки», як кажуть, про «ягідки», типу унітаз содою і оцтом «помити», чи підлогу у всьому будинку одним відром води помити, хоч вона і чорна вже, навіть розповідати не буду.

Навіщо ото взагалі приходити, щоб шкоду і капості робити, замість допомоги? Краще приходила б, і з малим просто гралася, поки я якісь справи роблю, більше б користі було, чесне слово. Так ні, від дитини вона швидко втомлюється і тікає додому після максимум години спілкування з Данею.

А попробуй що скажи – одразу сльози, ображається, що навіть мені її шкода стає. Вона ж ніби допомагає! Ну й до того ж, з чоловіком зайвий раз сваритися не хочеться, я Степана дуже люблю, сім’я у нас хороша.

Тому мовчки перемиваю посуд, перепираю одяг і перемиваю нормальними засобами унітаз…

Автор – Олена М.

Спеціально для видання ibilingua.com

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page