fbpx

Навіть не уявляєте, як я наплакалася за ці три дні! Не можу заспокоїтися, сльози течуть і течуть, сну ніякого нема. Вони ж просто спортили своїм діточкам, а моїм онучатам крихітним, цими іменами майбутнє! Та зараз це ім’я взагалі ганьба, он навіть дорослі не раді, які носять його. Але щоб двох тіток-двійнят одним і тим самим іменем – це вже зовсім! Народила моя невістка Оленка довгожданих діток, хлопчика і дівчинку. А три дні тому син зареєстрував малюків. Вони тепер – “встаньки”! Просто біда. Приїздить додому син і показує мені ці свідоцтва про народження. Я просто отетеріла! Приготуйтеся

У мене всього лиш одни син Олександр, Сашко. Так у нас по роду йде – я народила його досить пізно, аж у 34 роки, раніше не виходило. Та коли на світ прийшов наш син, нашій з чоловіком радості не було меж!

В Сашка ми вкладали душу, сили, фінанси. Він ріс розвиненим всебічно хлопцем, займався різним спортом, добр вчився, сам вступив після школи у виш і навіть їздив на рік стажуватися в Англію.

Час йшов, а одружуватися син не поспішав. Часто їздив до нас в гості в наш райцентр, допомагав нам, працював, купив квартиру в обласному центрі і машину. Коли ж нарешті таки зустрів своє кохання – Оленку, і вони побралися, то в пари довго не виходити дітки.

І ось, коли ситну вже виповнилося 39, а Оленці 33, вони нарешті стали молодими батьками. Та не однієї дитинки, а одразу двох – Оленка виявилася при надії двійнятами, хлопчиком і дівчинкою.

Ходила вона в кінці вже важко, свої батьки у неї на другому кінці України живуть, тому я відпросилася у чоловіка і в нашого маленького хазяйства – курей, кота й песика – і поїхала за два місяці до народження діток допомогти невістці й сину в побуті, побути з ними перші тижні після появи наших крихіток.

Адже Олені іноді важко було вже білизну чисту розвісити, прибрати, наготувати їсти. Треба сказати, невістка у мене хороша, взаємини у нас чудові і вона була вдячна і рада, що я приїхала. Ми жодного разу не сперечалися, все було мирно і за згодою. Ми разом готували, прибирали, готувалися до прояви малечі.

І ось сталося диво нарешті, на світ з’явилися тиждень тому наші малюки! Все пройшло чудово під наглядом спеціалістів, але Олена з двійнятами ще у відділені під спостереженням, в понеділок вже мабуть будуть вдома.

І щастю моєму б не було меж, якби три дні тому не сталося дещо просто жахливе. Пішов мій син і зареєстрував діток. Я не питала зарані, як вони планують назвати малечу, а вони не говорили.

І ось приїздить додому син і показує мені ці свідоцтва про народження. Я просто отетеріла! Приготуйтеся: моїх онучат-двійняток звати Іван і Іванка. Ваньки вони!

Навіть не уявляєте, як я наплакалася за ці три дні! Не можу заспокоїтися, сльози течуть і течуть, сну ніякого нема. Син і невістка просто спортили своїм діточкам, а моїм онучатам крихітним, цими іменами майбутнє!

Ви ж розумієте, та зараз це ім’я взагалі ганьба, он навіть дорослі не раді, які носять його. Але щоб двох тіток-двійнят одним і тим самим іменем – це вже зовсім! Народила моя невістка Оленка довгожданих діток, хлопчика і дівчинку. А три дні тому син зареєстрував малюків. Вони тепер – оці “ваньки-встаньки”!

Просто біда, і не знаю, що робити. Моя б воля – я б змінила імені дітям і не псувала їм життя! Але як переконати в цьому невістку й сина – не знаю! Можливо, ви, люди добрі, дасте якісь слушні поради. Розраховую на розуміння і підтримку, дуже вдячна всім заздалегідь.

Автор – Олена М.

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page