fbpx

Навпроти нашого будинку є дуже гарне кафе. Не скажу, що ціни там дешеві, але нас приваблює те, що там є дитяча кімната. Дітки там набігаються, а потім з апетитом уплітають замовлені нами страви. Того дня все було як завжди, тільки за сусіднім столиком нам склала компанію одна, і на мій погляд, дуже дивна сімейка. Ні, вони на вигляд інтелігенти, але мова зараз не про це

Навпроти нашого будинку є дуже гарне кафе. Не скажу, що ціни там дешеві, але нас приваблює те, що там є дитяча кімната. Дітки там набігаються, а потім з апетитом уплітають замовлені нами страви. Того дня все було як завжди, тільки за сусіднім столиком нам склала компанію одна, і на мій погляд, дуже дивна сімейка. Ні, вони на вигляд інтелігенти, але мова зараз не про це.

Ми на вихідні часто ходимо обідати у кафе. Там є ігрова кімната та й кухня хороша. Так як бабусь і дідусів у нас немає, це наш з чоловіком єдиний шанс якось відволіктися.

Нам важливо, щоби діти пограли, а ми відпочили. Ходимо ми туди не їсти. Тим більше, що вони набігаються в ігровий і самі просять їжу. Але зараз я вам хочу розповісти не про нас, а про інших відвідувачів закладу.

Якось я кинула погляд на одну сім’ю. Пристойні молоді люди, стильно одягнені. Дитині було близько 5 років. Хлопець одразу побіг грати. Але через 15 хвилин дитині принесли фреш та овочевий салат. Я ще здивувалася. Мовляв, пощастило батькам, дитина любить овочі.

Щойно принесли салат, мама одразу в наказному тоні змусила його обідати. Малюк засмутився і почав вередувати. Усі діти грали, а його посадили перед тарілкою.

– Маммм, ну я не хочу салат, – почав скиглити хлопчик.

-Тату, може, піцу замовимо? — звернувся він до батька, дивлячись на моїх дітей, які якраз її уплітали за обидві щоки.

Отримавши відмову, хлопчик відштовхнув тарілку і образився. Мама підвищувала глос і на нього, і на чоловіка. Дитина – самі розумієте. Загалом, нікому вже не хотілося їсти та відпочивати.

Знаєте, і я в цей момент дійшла певного висновку. Чому батьки собі в кафе замовляють те, що вони люблять, а дитину годують корисною на їх погляд їжею? Батьківська турбота? Може, навпаки?

Він же взагалі не поїв. Чому вона не замовила йому пюре чи макарони? Виходить, вони витратили гроші на вітер, зіпсували один одному настрій і залишилися голодні.

Всім відвідувачам довелося терпіти їх “шум”. Думаю, що після такого досвіду вони ще не скоро повернуться до цього кафе.

А як ви робите? Замовляєте дітям у кафе корисну чи улюблену їжу?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page