Не хочу сваритися зі свекрухою, але і терпіти її поведінка вже не можу!
У мене другий шлюб, є 11-річний син від першого шлюбу і спільний з нинішнім чоловіком синочок, якому 1 рік.
Моя свекруха просто непереносить мого старшого сина. У неї також є внучка від дочки, яку часто привозять до нас, мовляв, ти в декреті, навіщо за садочок платити. Але я дітей дуже люблю, тому завжди рада.
Тільки часто, коли свекруха забирає її від нас, все закінчується конфліктом. Внучка з порога бабусі починає розповідати, що мій старший син не хотів з нею гратися, не зміг покатати на спині і взагалі обзивав. Але це неправда! Якщо він з нею не грався, то лише тому, що йому треба вчити уроки, ніколи він її не ображав. Він у мене вихований так, що дівчаток треба оберігати, обзивати – теж не про нього. А свекруха не вірить ні йому, ні мені, і починає просто кричати, що син у мене не вихований, що не розуміє, що це маленька дитина, а я взагалі погана мати.
Я вже говорила, якщо все не подобається, то і не приводьте її до нас, щоб не лаятися. Але все одно приводять, а потім все їм не так. Останнім часом дівчинка почала мені говорити відкрито: “Не даси мені цукерки, бабусі скажу, що ти і макар мене ображаєте, вона тобі всипе.” А цукерки їй взагалі не можна, у неї цукор.
Не знаю, що робити. Чоловік намагався поговорити зі свекрухою, вона на нього кидається, аж до того, що говорить: «Ти мені не син, і взагалі, вона дитина, а ви тут зі своїм вихованням».
І, до слова, внучці вона дозволяє просто все, недавно мала насипала на голову пісок дворічному сусідському хлопчику, і коли його батьки почали говорити свекрусі, що так не можна, вона відповіла: «Правильно і зробила, нехай з дитинства ваш знає, хто тут головний».
Не знаю, що мені робити? Лаятися вже втомилася. Просто якась тупикова ситація склалася.
Автор: Ольга
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!