Продала квартиру, взяла валізу і поїхала! Грошей нам ні копійки не дала, а у нас іпотека!
Бабусю чоловіка ми забрали до себе. Варіант його рідні був такий: «Пиши дарчу на квартиру і йди доживай в будинку для людей похилого віку». Ми цей варіант відкинули відразу, а дарма, як виявилося!
Не діло це. Та й бабуся, для своїх 73, дуже навіть ще не бабуся. Не дарма кажуть – жінці стільки років, на скільки вона себе відчуває. Ми думали, вона нам з дитиною домопоже, частину пенсії віддаватиме, адже у нас іпотека на квартиру.
Щоб ви розуміли, у нашої бабці смартфон останньої моделі і насичене особисте життя – постійно ходила на побачення з 60-65-річними дідусями. Абсолютно адекватна без глобальних проблем зі здоров’ям.
Виселення бабусі знадобилося братові чоловіка, Артему. У нього дружина і троє дітей, живуть вони з моєю свекрухою. Іпотеку брати вони не стали – навіщо? Коли бабуся в інший світ – вони переїдуть в її квартиру.
Ось тільки бабуся нікуди не поспішала. На той світ – тим більше. Вона планувала накопичити гроші на поїздку по європі чи ще там кудись. Мрія у неї така була, адже ніде толком не була, крім України.
так ось. Через кілька днів після переїзду бабусі до нас, чоловіку зателефонувала його мама. Прийшли Артем з дружиною і дітьми заселятися в бабусине житло, а там чужі люди, квартиранти!
– Мамо, а я тут при чому? Дзвони бабусі, сама з нею розмовляй. І взагалі, тобі не здається, що це її справа – що робити з квартирою? – відповів їй мій чоловік.
Чоловікові прочитали цілу лекцію на тему: не смій зманювати бабусю на свою сторону, не смій промивати їй мізки щоб вона квартиру тобі залишила, тобі і її пенсії вистачить!
Підозріло часто дружина Артема стала прогулюватися з дітьми біля нашого будинку. Подзвонить: то попити зайти попроситься, то одному з дітей в туалет треба, то телефон у неї зараз сяде, підзарядити б.
Прийде і все з бабусею розмови веде, “опрацьовує” її – як їй і дітям тяжко живеться зі свекрухою. Зітхає жалібно, дітей підмовляє у прабабусі квартиру випрошувати. А бабуся над нею тільки сміялася.
Одного разу дружина Артема навіть не подзвонила, вона просто голосно застукала в двері. Я відкрила, вона з порога:
– Там швидка біля вашого під’їзду стоїть. Бабця того, так? Де лікарі? Якщо вона у вас врізала дуба, то вам її і ховати!
Бабуся вийшла з кімнати, жива і на своїх двох. Гостя пробурчала вибачення і втекла.
Тоді, видно, бабуся і зрозуміла – треба щось робити. Це чергування жінки онука біля під’їзду їй вже десь сиділо, як і нам.
Бабуся нічого нікому не сказала, навіть нам.
Квартира була продана. Вона купила собі маленьку однокімнатну студію про всякий випадок. А потім зібрала необхідні папери і полетіла кудись, нікому не залишивши грошей.
Було це три роки тому, так вона і подорожує відтоді.
Бабуся щаслива. Вона де тільки не побувала. Рим, Париж… Повернеться помолоділа, задоволена, пару тижнів вдома побуде і назад, за новими враженнями.
З останньої подорожі вона не повернулася, подзвонила і сказала що заміж виходить. Вирішила залишитися в Італії. Познайомилася там з італійцем, власником піцерії, і закохалася. На весілля нас запросила. Ми з чоловіком в осад випали – нічого собі життя у бабусі на восьмому десятку років! А у нас тут іпотека і все таке, а вона нам навіть не допомогла нічим. Навіть завидно трохи стало, але по-доброму.
Мрія, а не старість, якщо чесно, нам би так. Адже вона працювала до 64 років, своєму синові допомагала, з онуками завжди сиділа. Всі вільні гроші на онуків – на мого чоловіка і Артема – віддавала за наполяганням своєї невістки.
Артем так і інститут закінчив, з допомогою бабусиних грошей. А батько чоловіка слова проти своєї дружини сказати не міг. І мовчав, навіть коли його мати завчасно на спокій спроваджували.
Сім’я чоловіка просто жовтою слиною бризже. Через нас з чоловіком бабуля не врізати дуба в термін і тепер Артему доведеться брати іпотеку. Але студію у бабусі він все-таки випросив. Вона влітку приїде, паперу підпише. Прикро за бабусю, може переконаємо її лишити квартиру собі, мало шо там в неї в Італії.
Поговорили з чоловіком. Якщо доживемо, теж поїдемо по світу їздити! І дітей і онуків забезпечувати не будемо, коли вони виростуть.
Бабуся чоловіка для нас – найкращий приклад у всьому!
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
