Ми з чоловіком виростили єдину донечку Наталочку, дали їй все, що могли: любов, турботу, достаток, підтримали в отриманні юридичної освіти, фінансово забезпечили стажування за кордоном.
Ми живемо не бідно, маємо в Києві дві три квартири, в одній мешкаємо, а дві в оренді. Є невеликий, але стабільний бізнес, який навіть зараз нас підтримує і дає прибуток.
І ось Наталі 27 років, має свій нотаріальний кабінет, однокімнатну квартиру-студію, машину. Ну й зустріла дочка нещодавно хлопця, з яким вирішила поєднати своє життя.
Зустрічаються вони з Романом лише пів року, але вже вирішили одружуватися. Ми просили Наталочку не поспішати, придивитися краще, але дочка відповіла, що вже досить доросла щоб приймати власні рішення, що вона відчуває – цей Роман її людина, з якою вона хоче прожити все життя, народити діток.
Що ми могли вдіяти? Прийняли вибір дочки, познайомилися з хлопцем, який дійсно виявився приємним молодим чоловіком. В Роми теж є недорога машина, квартиру він винаймає.
Але про його батьків я, на жаль, можу сказати дуже мало хорошого. Ну крім того, що вони мешкають в райцентрі під Києвом в приватному будинку і обіцяють майбутнім онукам рай зелений у садочку, а дітям будуть допомагати домашньою картоплею і м’яском.
Справа в тому, що поїхали ми з чоловіком минулих вихідних в той райцентр знайомитися з майбутніми сватами. Досі не можу відійти від тієї поїздки.
Прийняли нас привітно, але оце так подали пригощення – все у щербатому посуді! Піалки, тарілки, чашки – на всьому тріщинки, надщерблення. На кожнісінькій посудині!
Звичайно, я промовчала, бо я тактовна людина. Страви в цілому буди смачні, домашні. Котлетки, голубці, картопля, кілька салатиків і закусок, а ми торт, дороге червоне і ікру привезли. Посиділи нормально, але мені дуже неприємно було їсти з їхнього посуду. І якщо це для них норма – такі люди в мене ніякої поваги не викликають.
Не такої ми з чоловіком долі й щастя бажали єдиній донечці-розумниці Наталочці!
Я туди точно більше не поїду і знатися з ними особливого бажання не маю, так і сказала чоловіку й Наталці. Наче світ клином на цьому Ромі! наша дочка точно достойна більшого.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото – Ibilingua.com.
