fbpx
життєві історії
Не встигла Марта вийти з нашої квартири, як пролунав дзвінок від мами Андрія. – Діти, я так щаслива! Вже зовсім скоро ви переїдете в простору квартиру, в хорошому районі. Я вже сплю і бачу ваше новосілля. Мартуся викладається на всі сто. Не підведіть, і слідуйте її порадам. – Наше з чоловіком рішення зруйнувало всі стосунки з ріднею

Не встигла Марта вийти з нашої квартири, як пролунав дзвінок від мами Андрія. – Діти, я так щаслива! Вже зовсім скоро ви переїдете в простору квартиру, в хорошому районі. Я вже сплю і бачу ваше новосілля. Мартуся викладається на всі сто. Не підведіть, і слідуйте її порадам. – Наше з чоловіком рішення зруйнувало всі стосунки з ріднею.

***

Вирішили з чоловіком квартиру поміняти, стали по знайомих ріелтора шукати. Не знайшли, звернулися в агентство. З квартири, яку продаємо, з’їхали до мами, стали підшукувати варіант для покупки.

Варто було підписати договір зі співробітником агентства нерухомості, як, через деякий час, “сплив” ріелтор-родич: виявилося, що двоюрідній сестрі чоловіка набридло сидіти вдома, і вона вирішила спробувати себе в цій спробі.

Марта влаштувалася в якусь контору, пройшла навчання та приступила до практики.

Новачок в особі Марти довіри не вселив. Крім цього, я чула про цю особу. Через свою наївність вирішила: хіба мало що говорять про людину? Але, в даному випадку, чутки не брехали.

Відмовлятися від кваліфікованого фахівця ми не стали. Ще й свекруха попросила дати її племінниці шанс.

З Мартою була укладена усна домовленість: якщо вона знайде покупця, який заплатить необхідну нам суму в півтора мільйона, то ми розірвемо договір з агентством і укладемо його з Мартою. Імовірність цієї події, на мій погляд, наближався до нуля, так що ми з чоловіком нічим не ризикували.

Марта намагалася розкрутити нас на договір з нею, але розмова була коротка: спочатку покупець.

У двоюрідної сестри, на правах родички, була перевага перед нашим ріелтором: ключ від квартири ми їй дали, щоб вона могла організовувати покази в будь-який зручний для неї час.

– Все, можете їхати в “Агентство нерухомості” і слати їх куди подалі! Я знайшла покупця! – подзвонила Марта через два тижні після початку своїх пошуків. – Він подивився квартиру, все сподобалося! Готую попередній договір купівлі-продажу! Як все вчасно! У дочки скоро день народження! Грошиків зароблю на комісії, таке свято для неї забабахаю! Так! Увечері зустрінемося на вашій квартирі, договір покажу! І ще: вам треба з’їздити і “відшити” вашого ріелтора!

До новини ми поставилися скептично. Тим більше, що напередодні чоловік їздив показувати квартиру подружжю. І незадовго до дзвінка Марти ми розмовляли з нашим ріелтором – сама квартира і ціна на неї покупців влаштувала, вони були готові внести завдаток.

Приблизно через годину після розмови з Мартою, чоловікові зателефонувала його мама, привітала з прийдешнім переїздом:

– Половина справи майже зроблена! Мартуся дзвонила. Хвалилася, що вашу квартиру майже продала. Ще трохи і будемо у вас на новосілля гуляти!

– Як думаєш, твоя кузина реально знайшла покупця? Так швидко? – я з сумнівом поцікавилася у чоловіка.

– Мабуть, раз так всім роздзвонила, – він знизав плечима. – Сенс гадати, якщо ввечері з нею зустрінемося?

Марта приїхала, як обіцяла. З договором купівлі-продажу.

Вона світилася від щастя. Навіть пританцьовувала на місці від емоцій. На мить я навіть пораділа, що все так вдало складається: і двоюрідна сестра чоловіка – розумничка, таку роботу провела; і навіщо платити гроші сторонній людині, якщо можна віддати їх родичці?

Ентузіазм вщух, варто було побачити суму, за яку Марта планувала продати нашу квартиру: один мільйон гривень. Що значно нижче від суми, на яку ми надіялись.

– Все нормально! Це ринок, любі! Треба торгуватися! Ви зараз поступіться, а потім, при покупці, я вам сторгую! – розговорилася Марта у відповідь на наші запитання.

– Нас ця сума не влаштовує. Ми не продамо квартиру так дешево і хочемо отримати копії документів, які тобі давали.

– Ви переспіть з цією думкою. Дорожче не продасте – інформація стовідсоткова! Завтра зідзвонимося! – відмова її не збентежила, і Марта пішла, весело насвистуючи собі під ніс.

По дорозі до квартири мами ми з чоловіком гарненько подумали і вирішили: з Мартою каші не зварити. Так ціну скинути без нашого відома!

Великою проблемою стала її нав’язливість: вона вимагала, щоб ми якомога швидше погоджувалися на продаж, що їй потрібні гроші, що вона вже внесла аванси за кафе і замовила подарунок своїй дочці.

Ми прямим текстом їй говорили, що такої угоди не буде – так дешево ми свою нерухомість не віддамо. Але Марті було наплювати – подумки вона вже витрачала свої комісійні.

Чоловік, не витримавши натиску кузини, навіть досить грубувато її “відкинув”, сказавши, що за таку суму вона може запропонувати своєму покупцеві свою особисту квартиру.

Ми отримали аванс через нашого ріелтора, стали чекати дату основного договору. У свою чергу внесли аванс за обрану нами квартиру. За цей час кузина чоловіка нас так дістала, що всі її номера ми внесли в чорні списки.

Це ще добре, що вона адресу моєї мами не знала, а то днювала і ночувала б у нас під дверима. Дзвінків свекрухи ми теж стали уникати – у неї завжди було лише одне питання: за що ми так з бідною Мартусею?

До моменту, коли до дня народження Мартиної дочки залишилося всього два дні, наша квартира була продана. І саме тоді Марта дізнався адресу і заявилася на поріг нашого тимчасового притулку.

– Ви що? У нас все готово, що гальмуємо? Тільки вас і чекають всі! Мені терміново гроші потрібні, а ви кота за хвіст тягнете! – відразу сказала Марта, не соромлячись у виразах.

Чоловік мовчки відсунув мене, виштовхав сестру в під’їзд, і зачинив двері. Допекла. Ну реально: їй сто разів було сказано, що на таку ціну ми не згодні. Навіщо вмовляти і докучати? Зрозуміло, що їй гроші були потрібні. Але таку енергію і настирливість, та в потрібне русло б!

З розмов образившись за Марту рідні ми дізналися, що день народження дівчинки все-таки було таким, як вона хотіла. Її чоловік постарався і все оплатив.

Але образі, яку на нас затамувала горе-ріелторша, немає меж: вона вважає, що свою роботу виконала, а ми її кинули в останній момент. Неузгоджений торг в половину мільйона? Це ми нічого не розуміємо, а Марта все правильно зробила! В результаті були незадоволені всі, крім нас з чоловіком.

Ми з чоловіком зайвий раз переконалися, що з родичами не варто мати ніяких справ. Ввічливі зустрічі на сімейних урочистостях і посильна допомога не на шкоду собі. Усе. І більше нічого зайвого.

Свекруха, в благородному пориві підтримала племінницю, навіть до нас на новосілля не прийшла. На щастя у чоловіка вийшло пояснити мамі всю ситуацію, і відносини з нею налагодилися.

Робота з нерухомістю у Марти не найліпшим чином. Попрацювавши ще кілька місяців, вона влаштувалася працювати в магазин. Сподіваюся, що сидячи на касі, вона не згадує нас не злим тихим словом.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page