fbpx

Не витримавши, я сказала своїй свекрусі, коли вона вкотре запитала у нього про те, які штани він надів на роботу: ,,Мамо, ваш син давно виріс!” Чоловікові виповнилося 30 років. А свекруха продовжує контролювати його кожний рух. І найцікавіше, що до своєї молодшої доньки вона не має такого інтересу. Він постійно змінює місце роботи, бо мамі це місце не подобається. А між пошуками роботи він живе на гроші своєї мами

,,Мамо, ваш син давно виріс!” Сказала я своїй свекрусі, коли вона вкотре запитала у нього про те, які штани він надів на роботу. Чоловікові виповнилося 30 років. А свекруха продовжує контролювати його кожний рух. І найцікавіше, що до своєї молодшої доньки вона не має такого інтересу.

Їй все одно, в яких вона штанах сьогодні пішла на роботу. Ну, вибачте за таку відвертість, просто накипіло. Щоразу дивуюсь умінню моєї свекрухи керувати життям свого сина.

Він постійно змінює місце роботи, бо мамі це місце не подобається. А між пошуками роботи він живе на гроші своєї мами. Вона жінка не бідна, а управляюча банком, тому фінанси у неї водяться.

Зібралися йти на весілля, поїхали, купили собі костюми, цілком пристойні для весільного заходу. Ні, вони їй не сподобалися. Вона видала синкові кошти, щоб він купив той, який сподобався мамі.

Нещодавно свекруха купила нам квартиру. Як вона нам оголосила – затишне гніздечко для нас. Вона оформила на нього. Але я її за це анітрохи не засуджую.

Це її гроші, і я не претендую. Дякую, що надала житло. Але коли вона поїхала і купила всі меблі на свій смак, а нас поставила перед фактом, це вже було занадто.

Ну, якщо вона це «гніздечко» купила для нас, невже їй було важко запитати у нас, чи подобається нам цей колір чи ні? І яке ліжко хочеться купити. З одного боку хочеться сказати їй спасибі за надані зручності, а з іншого боку таке почуття, начебто про тебе ноги витерли.

А вона все просто пояснює. Хто, як не вона знає, що її син любить. А синок зі мною обурюється, а в очі мамі нічого не каже! І останньою краплею був приїзд моєї мами із села. Тільки ми з нею зайшли до квартири, як чоловік мені каже.

– А давай зараз чаю поп’ємо і викличемо таксі. Нехай теща їде до своїх родичів.

Виявляється, він уже зі свекрухою переговорив. І та йому сказала, що тещу треба ізолювати. Як би на мене не вплинула. У мами справді живе двоюрідна сестра у нашому місті. Але вона до мене приїхала, а не до своєї сестри.

Знаєте, як я вчинила? Я зібрала свої речі та поїхала разом із мамою. Чи шкодую я? А ось анітрохи. Я тільки зараз відчула свободу та свіже повітря.
А вам даю пораду — тікайте від таких людей, якнайдалі.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page