Не знаю хто сказав Ліді, але як тільки я зібралась по роботі їхати до столиці, подруга тут же мені зателефонувала. – Подруженько, виручи. Мені треба, щоб ти дещо купила там, в нас таких магазинів немає. – Справа в тому, що Ліда якраз виходила заміж. Ну не могла ж я відмовити. Гроші зразу не дала. – Розрахуюсь по приїзду. Ти ж мене знаєш!
За сімейними обставинами кілька років тому потрібно було мені з’їздити на пару тижнів до Києва.
Моя, на той момент подруга-однокурсниця, дізнавшись, що я їду в столицю (ми жили тоді в невеликому містечку), попросила мене купити їй цілу купу речей собі на весілля, на той момент вона була заручена і збиралася незабаром заміж.
Грошей у неї тоді не було, але Ліда послалася на те, що підготовка до весілля вимагає великих фінансових витрат і зараз вона мені гроші дати не може.
Пообіцяла, що віддасть по приїзду. У мене були гроші свої і мамині (у мами зайняла). Погодилася допомогти людині і купити її “хотілки” на свої кошти.
В Києві купила майже все, що було замовлено моєю “подругою”, і взуття, і тканини і все-все-все для приданого.
Приїхавши в своє місто, вже вдома, склала все в більшу сумку і повезла їх однокурсниці, радіючи, що так вдало змогла виконати всі її замовлення, за якими моталася по всій столиці.
Але вона, як побачила цю сумку, відкрила її і давай ритися в ній, крутити-вертіти все куплене. А я вже папірець з цінами і загальним підсумком їй подаю.
Вона мені (з роздратуванням заявила) – “Я що, навіть не можу приміряти, чи що?” Мені довелося сказати, що я купувала не на свої гроші, міряти будеш після того, як я піду.
З ображеним виглядом віддала мені ЧАСТИНУ грошей, інші мовляв, трохи пізніше, зараз немає. Але як розумієте, гроші вона мені так і не віддала, тому з мамою розраховуватись довелось самій.
Відносини після цього випадку, зійшли нанівець-з такою нахабною особою спілкуватися більше мені не хотілося. Навіть на весілля я до неї не пішла.
Схоже, вона розраховувала, що покупки їй дістануться від мене безкоштовно, мабуть, в якості подарунків на весілля. А я взяла і рахунок їй пред’явила.
Але, на жаль, я зі звичайної сім’ї і не можу розпорошуватися настільки великими фінансовими витратами, навіть для подруги.
Ох і “подруги” на моєму шляху попадаються…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
