fbpx

Не знаю, що тепер з усім цим робити. Приїхала свекруха на Новорічні, просила як людину ж нічого не робити. Так ні, холодильник вже забитий холодцем, крабовим і Олів’є. Викинути тихенько, так галасу ж буде. І ось сталося те, що можна було й передбачити. Ще й електрика на кілька годин вимикається щодня

Ми з чоловіком 6 років разом підростають двоє діток, живемо у власній квартирі у передмісті Львова.

Мама чоловіка овдовіла пару років тому, тепер їздить до нас з райцентру частіше, бо скучає сама. Вона вже не дуже молода, оскільки мій чоловік її пізня дитина, Світлана Іванівна народила Вадима у 39 років. Старша дочка свекрухи давно мешкає закордоном, тому саме ми – основне коло спілкування свекрухи.

Взагалі мама чоловіка хороша жінка, я завжди знаходила з нею спільну мову. Вона, коли приїздить, завжди нам щось готує-пече, дітям увагу приділяє, а головне – не гостює тижнями, а днів три-чотири – і повертається додому, не втомлюючи нас.

Але зараз виникла ситуація, яку я навіть не знаю, як розрулити.

Справа в тому, що Вадим мій на фронті, дякувати Богу, не в гарячій точці, але вдома його не буває по місяцю.

Так ось, часто вимикають світло, плюс знаючи, що новий рік буду зустрічати з дітьми без чоловіка, я вирішила нічого такого традиційного не готувати. Щиро кажучи, діти у мене й так не їдять особливо майонезних салатів, до картоплі байдужі.

Тому ми з ними вирішили замовити суші і піцу та купити готову запечену курочку. Доповнити це меню канапками з червоною ікрою, якимись соками та тортиком і солодощами. Нам і цього буде більш ніж достатньо!

Як я вже сказала, часто вимикають світло, а балкон у нас зовсім маленький, для зберігання великої кількості продуктів не пристосований. Там стоїть чайний столик і маленька софа, бо балкон утеплений, я навіть взимку на ньому кавую ранками і чай можемо вийти попити.

І ось сталося те, що можна було й передбачити: Світлана Іванівна виявила бажання провести новорічні свята з нами. Та ще приїхала зарвні.

Воно б і нічого, нехай собі гостює. Ось тільки я одразу свекрусі озвучила наше з дітьми бачення новорічного столу і попросила нічого не робити з «традиційного».

Але вона проігнорувала моє прохання, і що ви думаєте? У нас вже холодильник забитий холодцем, крабовим і Олів’є!

Вона купила всі продукти за свої гроші і наготувала, поки я на роботі. Що тепер з усім цим робити?

Викинути тихенько? Так галасу ж і образ буде! Але їсти ні я, ні діти такого не будемо. Я прямо дійсно розгублена. Та ще й електрика на кілька годин вимикається щодня, а до Нового року ще кілька днів, воно ж просто все зіпсуватися може.

Просто слів невистачає, чесне слово. От чим думала Світлана Іванівна? Одним місцем, вибачаюся. Ну чому не можна зробити те, про що тебе попросили? Мені цього не зрозуміти.

Автор – Олена К.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

You cannot copy content of this page