fbpx
життєві історії
Не знаю, як можна так жити, як моя сестра, лиш для себе коханої. Вона ті гроші мабуть в матрац ховає і зашиває, а куди ще? Зарплату, сама хвалиться, отримує на своїх двох роботах разом 120 тисяч гривень. І що? Ні благодійністю не займається, ні нам не допомагає, зате на новій автівці сама в Італію їздила у відпустку. Пішла я до неї грошей попросити дитині на весілля. Відмовила! Візьмемо кредит і навіть не покличемо!

Нас у мами й тата дві доньки, і ми з сестрою дуже різні виросли. Для мене не в грошах щастя, а в родині, рідних людях, дітях. Я зараз доглядаю батьків, живу з ними в одному домі, а квартиру старшому сину віддали й невістці.

Ми з чоловіком живемо не багате, але щасливе життя. Зараз нам по 55 років, діти вже виросли і ми перебралися жити до моїх стареньких батьків, щоб допомагати й доглядати їх. Син наш вже одружений, дочка закінчила університет минулого року, орендуємо їй кімнату у Франківську, пробує заробляти вже й сама.

Я рано вийшла заміж, ми з Тарасом з одного маленького райцентру на Франківщині. Роботи у нас тут толком нема, тому багатими ми так і не стали. На закордонні заробітки ми не їздили, бо не хотіли розлучатися надовго, перебивалися сякими-такими нашими місцевими заробітками.

На життя нам вистачало, хоч і не розкошували й не розкошуємо, але й не бідували ніколи особливо. Для нас матеріальна й фінансова сторона – не головне, аби затишок і мир в оселі були, і всі здорові. Щоб свята разом, просто вечеряти за одним столом, дивитися телевізор, обговорювати новини.

Інша справа – моя менша сестра Наталя. Їй зараз 49 років, заміжня не була, дітей нема. Мешкає у Франківську у власній квартирі, має три вищі освіти, працює юристом. І так, моя сестра багата. Але толку нам з того – ніякого! Вона віддалилася від нас усіх, живе у своє задоволення, навіть зараз в такі часи. Але раз на місяць приїздить провідати батьків, які все слабшають, ліки возить.

Не знаю, як можна так жити, як моя сестра, лиш для себе коханої. Вона ті гроші мабуть в матрац ховає і зашиває, а куди ще? Зарплату, сама хвалиться, отримує на своїх двох роботах разом 120 тисяч гривень. І що? Ні благодійністю не займається, ні нам не допомагає, зате на новій автівці сама в Італію їздила у відпустку.

І ось моя молодша дочка недавно повідомила, що при надії й виходить заміж, що хоче бодай маленьке, але весілля. Ну як відмовити рідній дитині? Але з фінансами у нас зараз зовсім складно. Домовилися з майбутніми сватами про оплату навпіл, але ми з чоловіком навіть такої суми зараз не маємо.

І ось поїхала я до дочки у Франківськ цими вихідними і пішла до Наталі грошей попросити дитині на весілля. Не позичити, а щоб просто дала племінниці, до того ж – своїй похресниці. І що ви думаєте? Відмовила! Слів нема просто.

Візьмемо кредит і навіть не покличемо на урочистість! Хіба це сестра?

Автор – Олена М.

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page