fbpx

Недавно виходив з супермаркету і випадково зустрів Івана. Скажу чесно, якби не його маленький зріст і окуляри – пройшов би мимо. Від колишнього розумного та впевненого собі чоловіка, не залишилося нічого. – Привіт, Іване! Як твої справи?, – почав розмову я. Ніколи б не подумав, що життя ним так зможе закрутити

Недавно вийшов з супермаркету і випадково зустрів Івана, ми з ним колись разом працювали на одній фірмі.

Мене здивував його зовнішній вигляд. Так, він ніколи не був красенем, але не в тому справа.

Невеликого зросту в окулярах і старому пошарпаному одязі. Колись він був досить пристойною людиною. Гарно показав себе на фірмі. Я ніколи б не подумав, що він так “з’їде”.

Фірма, на якій ми працювали – збанкротувала. Довелося всім співробітникам шукати інші джерела доходів. Я зайнявся приватним бізнесом і все ніби й налагодилося, а ось Івану, мабуть, пощастило менше.

– Як справи? Чим займаєшся? – поцікавився я.

– Працюю в компанії по ремонту побутової техніки. Вісім тисяч платять. Мені вистачає – відповів Іван.

-Одружений, діти є? – продовжив розпитувати я.

– Так, просто живу з жінкою та її дитиною. Її чоловік залишив з дитиною на руках і в Польщу з якоюсь жінкою поїхав. Я у неї живу. Всю зарплату Марії віддаю. Мені багато не треба.

Марія, правда, бурчить, що мало заробляю. Постійно мені каже, що вижене. Ну тоді до батьків жити повернуся – розговорився Іван.

– А навіщо ти з нею живеш? Ну і жив би один або з батьками – здивувався я.

– З батьками ще брат і сестра живуть, а квартиру орендувати немає змоги. А так віддав їй всі гроші і живу спокійно. На проїзд та їжу вона мені дає. Та й вдома щось готує. Все одно їй з мене більше моєї зарплати взяти нічого. Одному на таку зарплату теж жити важко, а іншої роботи я не можу знайти. Ось машину навіть купив – пояснив ситуацію Іван.

Ми підійшли до старої вишневої дев’ятки.

– Майже не ламається, – гордо сказав Іван.

Я побажав Івану удачі і пішов далі, розмірковуючи, як би сам вчинив на його місці. Став би жити з жінкою за їжу і дах над головою. А яка перспектива у такого життя? Рано чи пізно вона його все одно вижене. А що він далі робити буде?

Але чому так сталося? Чому така розумна і талановита людина з власної волі пішла “на дно”?

Мені це дуже дивно…

А ви б змогли так пустити життя на самотьок?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page