Нещодавно свекруха Валентина Глібовна зробила те, чого я вже точно від неї не очікувала – вона переді мною вибачилася. Я взагалі не знала, що вона знає такі слова. Виявилося, що проживши рік з людиною під одним дахом, я зовсім її не знала. Дуже приємні відчуття.
Рік тому ми зі Стасом розписалися і вирішили збирати на іпотеку. Ми в родині не єдині діти, тому позиція багатьох моїх ровесників “а навіщо паритися, після батьків все одно залишиться нерухомість”, мені абсолютно чужа. Нічого нам не дістанеться, та й батьки у нас з чоловіком ще молоді, жити їм ще років по сто.
Оскільки молодим фахівцям, якими ми є, чомусь не поспішають платити величезні зарплати, збирати і орендувати житло у нас не виходило. Вихід був один – йти до батьків. У моїх трикімнатна квартира, у свекрухи теж. Тільки ось у моїх і без нас чотири людини – мама, тато, двоє моїх молодших братів. А у свекрухи вона і її дочка. Вибір був очевидний.
Спочатку стосунки зі Валентиною глібовною були нейтральні, ми одне одну майже не знали. Але потім помітила. що наші взаємини змвнюються і далеко не на краще. Мама Станіслава могла проігнорувати моє вітання, демонстративно закрити переді мною двері і поводитися так, ніби я просто не існую. При цьому ми не лаялися, я не зробила нічого, щоб могло її образити.
Поскаржилася своїй мамі, щоб вона, можливо, дала мені якусь пораду. Мама сказала, що свекруха мене любити не зобов’язана, можливо її просто дратує така кількість народу в квартирі. До весілля Стас орендував квартиру з друзями, а вони з дочкою жили вдвох.
– Мене б теж не надто втішила б перспектива тертися спинами з дружиною сина. У них був свій уклад, а тут ви намалювалися. Може, вона й не хоче себе так вести, але не може інакше. Просто не звертай уваги, вам же не вічно там жити, порадила мені мама.
Я послухала маму і намагалася зайвий раз не потрапляти на очі мамі чоловіка. Стасу нічого не говорила, щоб не засмучувати і на створювати зайвого напруження. Мене не ображають у відкриту, а мовчання і ігнорування і перетерпіти можна.
В такій хиткій рівновазі пройшло ще кілька місяців, а потім стався той самий конфлікт, після якого ми з чоловіком зібрали речі і все-таки пішли на орендовану квартиру.
Діло було перед ювілеєм свекрухи. Кругла дата – п’ятдесят років, намічалося грандіозне гуляння в ресторані, де мали зібратися всі родичі і друзі. Справ було дуже багато, тому навіть мені дісталися якісь завдання. Я думала, що життя налагоджується.
Приблизно за тиждень до торжества свекруха купила собі сукню і я після роботи застала її за приміркою. Вона була при повному параді, хіба що без зачіски – сукня, туфлі, прикраси. Виглядала вона дуже добре, навіть ніби скинула років десять.
– Ну як? – Запитала у мене Валентина Глібовна, кружляючи перед дзеркалом.
Я сказала правду – виглядала вона шикарно. Все підібрано чудово і зі смаком. Окремо я похвалила комплект прикрас – вона в звичайні дні взагалі не носить нічого, крім звичайних золотих сережок у вухах, а тут був витончений комплект з зеленими камінчиками – сережки і кільце. Валентина Глібовна пояснила, що це смарагди, комплект дарував ще чоловік, коли був живий.
Похваливши образ свекрухи, я пішла в нашу з чоловіком кімнату переодягатися, а потім вирушила готувати вечерю. Свекруха до того моменту теж пішла в свою кімнату. Вечір цього дня і наступний ранок пройшли спокійно.
Увечері, коли повернулася з роботи, я потрапила в епіцентр конфлікту. Виявилося, що свекруха хотіла почистити вчорашні прикраси, але не знайшла їх на місці. Обшукала всю квартиру, але комплекту ніде не було. Звинуватили у зникненні мене, оскільки, за словами її дочки, я заходила в кімнату свекрухи, поки та була у ванній кімнаті.
Самої зовиці, до слова, в кімнаті не було. Валентина Глібовна вимагала правди і сипала звинуваченнями.
Мені висловили, що вона пустила мене до свого дому, а я мало того, що нормально поводитися не вмію, так ще й злодійкою виявилася.
З подивом для себе я з’ясувала, що я весь час під’їдаю в холодильнику найсмачніше, а потім залишаю в раковині посуд, що я розбила її духи і не зізналася, хоча вона і натякала, що в курсі, хто винен, і що я всю домашню роботу намагаюся звалити на її дочку.
Вона, швидше за все, озвучила навіть не весь список претензій, але з мене вистачило. У мене вже сльози були струмками від необгрунтованості і несправедливості звинувачень – нічого цього я не робила. З приводу смакоти – сама не раз засмучувалася, коли хтось під’їдав сирки, йогурти і фрукти, які я хотіла взяти з собою на роботу, але ніколи б не подумала комусь пред’являти за це.
З приводу посуду – мама з дитинства привчила мити за собою посуд відразу, тому що в багатодітних сім’ях без посудомийної машини це ціла проблема. Тому я завжди відразу мою за собою і за Стасом. З приводу перекласти роботу на зовицю – взагалі маячня. Я її єдиний раз попросила помити посуд, коли поранила палець при готуванні. В інший час ми з нею і не спілкувалися якось, так, окремі фрази. Про парфуми взагалі вперше чула.
Стас застав мене, коли я мотала соплі на кулак і збирала речі. Він нічого не зрозумів, тому що по один бік дверей ридаю я, з іншого біснується його мама. Але у нього вистачило розуму прийняти єдине вірне рішення – він взяв зібрану мною сумку, взяв за руку мене і вивів з квартири, не реагую на вигуки мами. У таксі я сяк-так заспокоїлася і змогла розповісти, що сталося. Чоловік був так само здивований і засмучений, як і я.
Ми приїхали до моїх батьків, він передав мене з рук на руки мамі, вибачився і поїхав. Мама мене заспокоювала ще близько двох годин, навіть заспокфйливе пити довелося. Батьки сказали, що ми з чоловіком можемо пожити у них – братів переселять в прохідну кімнату, а нам віддадуть їхню спальню. Але приїхав Стас і запевнив, що ми не будемо довго їх обмежувати і тижнів за два орендуємо квартиру, отже не треба через нас влаштовувати масштабних перестановок.
Наближався ювілей свекрухи. Я для себе знала точно, що не піду туди, після того, що вона на мене наговорила, це було б дивно. Але напередодні свята Стас сказав, що я мушу прийти туди з ним. Про це просить мене він, це дуже важливо. Якщо я його люблю, то піду з ним. Стас мене заспокоїв і сказав, що якщо хтось на мене косо подивиться, то ми відразу підемо.
Мені дуже не хотілося, але для себе я вирішила, що сильна і ні в чому не винна, тому зможу пережити це свято. Мама сказала, що це правильне рішення, так я покажу, що краща за маму чоловіка і не буду уподібнюватися їй. І чоловіку покажу, що готова за ним хоч у вогонь, хоч у воду, хоч до його мами.
На свято я йшла і вся тремтіла. Ми прийшли у числі останніх, інші вже були за столами. Коли останні гості розсілися, свекруха взяла мікрофон, щоб її всі чули і почала говорити.
Вона спочатку всім гостям подякувала, потім сказала, що п’ятдесят років – це взагалі не вік, а ось потім почала говорити щось несподіване. Я точно не згадаю, але сенс був у тому, що розум визначається не роками, оскільки інакше неможливо було б пояснити, як вона могла зробити таку дурість.
Тут прозвучало моє ім’я, я спочатку не зрозуміла, а Стас під столом стиснув мою руку. Валентина Глібовна назвала мене ще раз, потім привселюдно заявила, що образила мене ні за що, їй за це соромно і вона вибачається. Всю історію вона переповідати привселюдно не стала, але всі зрозуміли, що мама чоловіка мене чимось образила, а тепер визнала свою неправоту.
Я навіть дихати не могла від хвилювання. Чоловік зааплодував, гості підтримали, потім мікрофон взяв тамада і пішло за сценарієм. Мама Стаса зловила мій ошелешений погляд, посміхнулася і показала, що потім поговоримо. Чоловікові довелося поїти мене шампанським, щоб привести до тями. Я міцне взагалі не п’ю, але келих довелося випити.
Поки йшли тости і поздоровлення, Стас мені розповів, що виявилося, до всього цього доклала руку його сестра. Її на святі, до речі, не було. Вона молодша за брата всього нічого, і думала, що заміж вийде першою вона, але не склалося. Тоді в її голові чомусь перемкнуло, що якщо я потоваришую зі свекрухою, то квартира залишиться братові, а якщо вона зможе нас посварити, то цієї проблеми не стане.
Саме сестричка Стаса під’їдала смакоту і валила на мене, і комплект прикрас взяла і заховала теж вона. Зовиця планувала через кілька тижнів “випадково” знайти його десь вдома. Але до того моменту пересваритися вже повинні були всі.
Коли Стас витрусив з сестри правду, оскільки давненько підозрював за нею такі фокуси, Валентина Глібовна влаштувала їй такого прочухана, що та вирішила переїхати до свого нареченого. А переді мною свекруха хотіла відразу вибачитися, але вирішила, що після того, що вона наговорила, це варто робити при всіх. “Раптом для кого це буде хорошим уроком” – сказала мені тоді на святі мама Стаса.
Після свята ми з мамою чоловіка чудово поговорили, поплакали, пообнімалися, вона ще раз вибачилася і покликала нас назад. Але ми зі Стасом вирішили, що це всесвіт дав нам знак, що пора вити своє окреме гніздо, навіть якщо поки воно буде на орендованій квартирі. Так для всіх краще і спокійніше.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
