fbpx

Нещодавно тітка зайшла до нас у гості і як завжди не з порожніми руками. Простягнула мені пакет, в якому лежали речі, ну дуже застарілі: якась комбінація в горошок, ситцева сукня, коричнева в’язана кофта, шарф. Тітка сказала, що вони нові, вона їх не носила, вони вже давно лежать у неї і припадають пилом

У моєї мами є старша сестра, моя тітка Галя, яку ми всі дуже любимо. Вона дуже добра і делікатна жінка, ніколи не приходить до нас додому з порожніми руками, хоча і живе небагато. Нещодавно тітка зайшла до нас у гості і як завжди не з порожніми руками. Простягнула мені пакет, в якому лежали речі, ну дуже застарілі: якась комбінація в горошок, ситцева сукня, коричнева в’язана кофта, шарф. Тітка сказала, що вони нові, вона їх не носила, вони вже давно лежать у неї і припадають пилом.

Ну хто зараз носить комбінації – я взагалі спочатку подумала, що це ночнушка, поки мама мені не пояснила. Від шарфа просто втратила дар мови – волохатий, колючий, як тільки раніше таке носили. Загалом, абсолютно даремні і застарілі речі, але тітці-то цього не скажеш.

Доводиться дякувати і робити вигляд, що все дуже сподобалося. А вона і рада старатися, видно у неї на антресолях такого добра цілі поклади. І відмовитися неможливо – адже ми розуміємо, що Галя дарує це барахло тільки тому, що у неї немає грошей на нормальні подарунки і гостинці.

Так шкода її, аж серце розривається, ось і беремо ці абсолютно непотрібні, застарілі речі, щоб її не образити. А вона все-таки недавно помітила, що я жодного разу в її присутності не носила її подарунки і образилась на мене…

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – news.mspravka

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page