fbpx

Несподівано для себе я дізналася, що Галя вирішила написати заповіт. А найцікавіше, що в тому документі немає місця для мого сина. Все своє майно вона переписала Олі, своїй племінниці. Не чоловіку, який її підтримував, не мені, яка її прийняла, а Бог знає кому. Ось така мені дяка за все, що я їй робила

Ой, я й не думала, що моя невістка буде такою не вдячною.

В Галини важкий характер, але пощастило, що вона хоча б не живе зі мною. Жінка зіпсувала стосунки майже з усіма родичами. Єдина, з ким вона хоч трішечки спілкувалась, це була донька її рідного брата, Оля.

Галина та мій син Ігор зійшлися вже біля 35 років. Жінка мала колись серйозні відносини, але нічого не склалося.

А мій син раніше мав сім’ю, коли йому був 21 рік то він одружився з Даною, бо та в свої 18 років вже була при надії.

Дівчина хороша, спокійна, якщо чесно, мені їхній союз подобався, а внучка Аня ну дуже мила дитина. Та після декількох років подружнього життя син залишив Дану.

Виявилося, що жінка часто ходила наліво, і син цього не зміг терпіти. У всьому іншому невістка була хорошою мамою, тож внучка залишилася з нею.

Ігор багато часу і грошей витрачав на доньку, тому і не планував іще дітей з Галиною. Син з новою невісткою офіційно оформили свої стосунки і жили в квартирі, яка дісталася Галі від її батьків.

Я й не надіялася, що від Галі будуть в мене ще онуки, але десь за три роки від їхніх відносин я дізналася, що жінка при надії. І звісно, переживала, як все пройде і чи будуть в них здорові діти.

Спочатку все було добре, але після все пішло як сніжний ком… лікарі не змогли нічого вдіяти…

Все це Галина дуже важко пережила

Жінка не тільки фізично, а й морально не змогла від того оговтатися, а за місяці з чотири я дізналася, що невістка занедужала.

Подружжя не хотіло мені розказувати про деталі, але несподівано для себе я дізналася, що Галя вирішила написати заповіт. А найцікавіше, що в тому документі немає місця для мого сина.

Все своє майно вона переписала Олі, своїй племінниці. Не чоловіку, який її підтримував, не мені, яка її прийняла, а Бог знає кому.

Ось така мені дяка за все, що я їй робила.

А ви що думаєте? Невже так зробити це нормально? Чи можна щось зробити, щоб хоча б її машина дісталася нам?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page