Невістка випрошує в якості гарантії, мою трикімнатну квартиру поблизу Львова. – Марічко, невже ти не розумієш, що такими словами ти ображаєш мого сина? – Але замість того, щоб згладити ситуацію, Костя вимагає від мене прощення. Я все розумію, в них скоро буде дитинка, але ж я маю і про свою старість думати.
У мене є двоюрідний брат, якого я вважаю за рідного, тому що ми з ним разом виросли. Так сталося, що сестра матері тітка Рома виростила і мене. Вона ніколи не ділила нас із братом, саме завдяки їй у мене було прекрасне, сповнене любов’ю та турботою дитинство.
Костя одружився трохи більше п’яти років тому, поки у них із Марічкою немає дітей. Брат багато працює, щоб оплачувати рахунки із приватних клінік дружини.
Його дружина проходить не дешеві процедури. У самого брата зі здоров’ям усе гаразд, а ось у його дружини…
Зараз моїй доньці трохи більше трьох років, і мій брат душі в ній не чує: він її весь час балує, дарує їй подарунки, ходить з нею на прогулянку до парку і водить її до зоопарку. Я ніколи його і ні про що не прошу, тому що чудово розумію, що їм потрібні гроші, щоб у них з’явився власний малюк.
Ми живемо з тіткою Ромою у квартирі, яку я отримала у спадок від моїх батьків, а брат із дружиною живуть у квартирі тітки.
Кілька місяців тому брат із дружиною пішли на “чергову спробу” і цього разу все пройшло вдало. Ми з тіткою були дуже раді за Костю та Марічку, а сам брат був на сьомому небі від щастя.
Після цього Костя вирішив зробити вдома грандіозний ремонт і все підготувати до появи на світ малюка. На час ремонту Марічку поселили в мене.
Марічку переїзд не сильно порадував, так само, як і цікавий стан, на превеликий жаль. Я бачила, що, Марічка не дуже хоче дитину, оскільки і без малюка у неї все просто чудово, адже брат виконує всі її примхи і порошинки з неї здуває.
Марічка не працює і цілими днями стирчить у телефоні. Однак ми її з тіткою не засуджували, бо буде мати довгоочікувану дитинку, яку треба оберігати.
Потім так вийшло, що Марічка все частіше почала заводити розмову з тіткою Ромою:
– Я після появи на світ дитинки стану товста і мене чоловік залишить одну з дитиною, а мені йти нікуди. Мені, що тоді до мами в село повертатися? Чоловіки всі однакові, у них, коли нове кохання з’являється їм на дитину відразу байдуже.
Такі думки я вважаю повною нісенітницею: мій брат свою дитину ніколи не залишить. Тітка Рома думає так само. Якось, коли Марічка знову почала нити вона їй сказала:
– Марічко, ну невже ти не розумієш, що такими словами ти Костю ображаєш?
Після цього невістка два дні не спілкувалася ні зі мною, ні з тіткою Ромою. Щоб Марічка не нервувала брат попросив матір, щоб та вибачилася перед його дружиною. Тільки після цього невістка почала з ними знову розмовляти.
Костя тоді й не подумав про те, що тітці Ромі також було неприємно вислуховувати такі слова Марічки на його адресу.
Марічка з кожним днем ставала тільки наполегливішою:
– Ромо Федорівно, маю бути гарантії, що я з дитиною на вулиці не залишуся.
– Марічко, я не можу зрозуміти, що ти хочеш мені цим сказати? Про гарантії тобі треба було розмовляти з чоловіком до настання цікавого стану. Зрозуміло, що люди іноді розходяться. Однак у мене син порядний чоловік, тому я думаю, що тобі нема про що переживати, адже він ніколи не покине малюка.
Після цього Марічкам зібралася з духом і зажадала, щоб тітка Рома переписала на неї своє житло.
– Марічко, я допоможу вам зібрати гроші на перший внесок після того, як племінниця зустріне свого чоловіка, адже мені доведеться перебратися до своєї квартири. Зараз вам з Костиком є де жити, і ти там можеш міняти все на власний розсуд. Для мене важливо, щоб тебе все влаштовувало. Однак я не переписуватиму на тебе своє житло, бо мені також десь треба буде доживати? Я не хочу вам із Костею заважати і вважаю, що дорослі діти мають жити окремо від батьків. – відповіла тітка Рома невістці, бо її дуже напружували такі розмови.
– Що означає де? Тут і житимете! Вона вам винна за те, що ви її виростили. А у нас із вашим онуком буде власний кут. – сказала Марічка.
“Своїм кутом” Марічка називає трикімнатну квартиру поряд із Пустомитами. І вона мріяла її отримати у одноосібне володіння.
Тітка Рома не знає як правильно вчинити. Син час від часу дивиться косо. Його ж можна зрозуміти, він давно мріє стати батьком, і не хоче, щоб його дружина лишній раз хвилювалася. Але і своїми ж руками тітці Ромі відмовлятися від квартири також безглуздо. Якийсь замкнутий круг.
Що б ви порадили в цій ситуації?
Фото ілюстративне
