fbpx

Невістка з мого Василька всі соки витискає. Він бідненький вже й почав мені про це жалітися. Просить, щоб я з Оксаною поговорила. Але ви знаєте, я його слухаю, хитаю головою і мовчу. А все тому, що заздрю цій жінці, не те слово. Я ж як жила: хата є, хліб з маслом також. Всі ж багатими бути не можуть. Мій Андрій все життя за копійки в охороні просидів, бо я мовчала. А син, он чого досяг. Навіть боюсь подумати, ким би він став, якби одружився на якійсь Олі чи Марині

Невістка з мого Василька всі соки витискає. Він бідненький вже й почав мені про це жалітися. Просить, щоб я з Оксаною поговорила. Але ви знаєте, я його слухаю, хитаю головою і мовчу. А все тому, що заздрю цій жінці, не те слово. Я ж як жила: хата є, хліб з маслом також. Всі ж багатими бути не можуть. Мій Андрій все життя за копійки в охороні просидів, бо я мовчала. А син, он чого досяг. Навіть боюсь подумати, ким би він став, якби одружився на якійсь Олі чи Марині.

Оксана за мого Василя і заміж відразу ж не хотіла йти.

– Я в злиднях жити все життя не збираюся!

Такої ж думки і мої свати. В них свій бізнес, пекарня, де сват зі свахою працюють, хоч можуть вже сидіти дома і керувати робочими з дивану. Але вони кожного дня їдуть на роботу, де контролюють все самі.

Сват підтвердив, що дочку віддасть лише в надійні руки. Оксана в них єдина дитина.

– Ми допомагати будемо, але ваш син відсотків вісімдесят повинен нашу дочку забезпечувати сам.

Оксана хотіла шикарне освідчення. Василь мій три роботи поміняв, поки знайшов ту, де його оцінили гідно.

Потім так Оксана “попрацювала” над моїм сином, що Василь свій бізнес відкрив.

Весілля було шикарне, хоч і через п’ять років.

Мені було дивно спостерігати, як “росте” мій син.

Я все життя з чоловіком жила доволі бідно, але втішала себе тим, що маємо дах над головою і кусень хліба. Не всі ж будуть багатими, говорила я собі, коли відправляла свого чоловіка на охорону, де він все життя і пропрацював за копійки.

Оксана, я вам скажу, мудра жінка. Я заздрю її вмінню керувати чоловіком.

Вона і на море їздить за кордон і не раз на рік, як ми з Андрієм в Херсон.

Вимагає невістка від мого сина чим раз тим більше.

Ось він останнім часом і почав мені жалітися, що його Оксана завеликі має захцянки.

Вона зараз при надії, ось і вимагає від Василя, щоб вже закінчив з фасадом будинку, який вони будували і подвір’я до пуття довести.

Потім, коли дитинка з’явиться, ще більше коштів піде.

Я можу поговорити з невісткою, бо в хороших з нею відносинах, але для чого…

Мені здається, біля іншої б жінки пропав мій син, як ксьондзові качата.

Моєму Василю така і потрібна, щоб він таких висот в житті досяг.

Ось тому я коли чую, що син на Оксану жаліється, просто киваю головою і мовчу. А сама собі так думаю: але ж класна в мене невістка! Мені б в свій час її роpум, можливо б, з чоловіком ми жили, а не виживали.

Автор – КАРАМЕЛЬКА

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page