Коли мій єдиний син Максим зібрався одружитися, я була тільки рада. Мене турбувало, що він тільки закінчував навчання і ще навіть не знав, де буде працювати. Але те, що невістка вже чекає дитину, змушувало діяти рішуче. Та й думка про те, що скоро я стану бабусею, гріла мене зсередини.
Невістку син перевіз в нашу двокімнатну квартиру. Спочатку запевняв, що це ненадовго, тільки на перший час, поки вони стануть на ноги. Але пройшло вже кілька років, а виселятися і залишати мене в спокої ніхто і не планує.
Син з невісткою Тетяною окупували одну кімнату, а дітей, їх уже троє, переселили до мене. І вважають, що все в порядку.
Моя невістка – дівчинка не дуже працьовита. Може собі спати до обіду, а мені дітей годуй. Ще потім на мене сину скаржиться, що я кашу на молоці готую і борщ з засмажкою, а дітям лактоза і смажене шкідливе. Але постривай, дорогенька, а що заважає тобі самій рано встати і приготувати сніданок? Я ж не ресторан, щоб ваші замовлення виконувати!
Я люблю онуків, не подумайте. Але свої батьківські обов’язки я виконала, сина народила, виховала, освіту дала. Йому і ділянку землі залишила, де вони почали будинок будувати. Ось тільки останнім часом будівництво це зовсім заглохло, самі розумієте, яка ситуація економічна всюди. А ділянка тільки травою заростає. Немов вони і переїжджати туди передумали.
Спочатку вони щось намагалися, намагалися, а тепер зовсім опустили руки. Невістка сидить без роботи. А з тих грошей, які син заробляє, сильно не розігнатися. Але якби вони думали про майбутнє, якби якось хоч рухалися! Так ні, вони сидять на місці і вже четверту дитину чекають!
Тепер у мене в кімнаті, крім мого ліжка, стоять ще два двоярусні для онуків. Мені ще й контролювати їх доводиться, щоб ніхто нагору не заліз і не впав. А що я буду робити, коли їх тут дійсно четверо буде?
Сваха, Тетянина мати, живе сама у селищі, мені пропонує, щоб я до неї переїхала. Мовляв, так і молодим буде більше місця, і мені набридати перестануть. Але я не хочу переїжджати в чужу квартиру! Мені і вдома добре, ось тільки останнім часом стало зовсім шумно і тісно. Ні відпочинку, ні спокою. Одні турботи.
Подругам розповідаю, а вони з мене сміються. І абсолютно серйозно мені радять на свою кімнату замок повісити, щоб нікого туди не пускати. Але як же я це поясню онукам? Вони мене люблять, я їх теж.
Та й Максима з невісткою не виженеш же на вулицю, куди ж вони підуть? Ох, навіть не знаю, що буде далі, оце так життя у мене настало…
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
