fbpx
життєві історії
Невістці це, невістці те! ну скільки можна! Захотіла в Єгипет – син через місяць вже путівочку взяв. Захотіла в Карпати – ось тобі, рідненька, найкращі краєвиди на тиждень! А ремонт робити в хаті, яку ми їм на весілля подарували? Хата ще мого діда, вона в нормальному досить стані, бо син перед одруженням вже в ній пожив і багато чого зробив, але роботи там ще ого-го! Так, всі зручності є, і невістка говорить: «Мамо, головне в життя враження! Вони запам’ятаються, новий ремонт з собою нікуди не забереш і в кінці життя не диван дорогий будеш згадувати!» А що?.. Якось наше покоління проживає без тих вражень. І нічого. Все в ремонти та дітей

Я цього не розумію, і стосунки мої з невісткою все гірші. Я хочу онуків, а вони з ремонтом тягнуть, а про дітей, здається, навіть не думають! Для них оті враження головне… А те, що паркан валитися починає – то почекає, чого ж там!

Мій чоловік на все те крізь пальці дивиться, мені говорить:

– Та заспокойся, награються молоді, світ побачать, а потім до справ повернуться. Встигнуть все!

Але я не думаю, що часу того так багато, життя стрімке.

А син наш – невістці це, невістці те! Немов вона пуп Землі! Ну скільки можна!

Захотіла в Єгипет – син через місяць вже путівочку взяв. Захотіла в Карпати – ось тобі, рідненька, найкращі краєвиди на тиждень!

А ремонт робити в хаті, яку ми їм на весілля подарували?

Хата ще мого діда, вона в нормальному досить стані, бо син перед одруженням вже в ній пожив і багато чого зробив, але роботи там ще ого-го!

Так, всі зручності є, і невістка говорить:

– Мамо, головне в життя враження! Вони запам’ятаються, новий ремонт з собою нікуди не забереш і в кінці життя не диван дорогий будеш згадувати!

А що?.. Якось наше покоління проживає без тих вражень. І нічого. Все в ремонти та дітей, все працювали, тяглися. Які там моря чи гори! Раз чи два на наше Чорне море за всі роки вибралися, коли ще син з донькою малі були.

А потім вчили їх, город, хазяйство… На весілля обом збирали. А тепер он моїх і чоловікових батьків доглядаємо. Де вже там для себе жити…

Не подумайте, я розумію, що молодим хочеться вражень приємних. Але міру треба знати, розподіляти кошти і час між потрібним і розвагами. А то в них поки що все, що заробляють (так мені здається, хоч син і каже, що відкладають, але ж я знаю, які сьогодні ціни на подорожі й ресторани) – на кафе, поїздки, курорти, подарунки друзям на якісь свята…

Я думаю, це невістчин вплив на сина, бо вона з міста, не звикла до нашого майже сільського життя (живемо в райцентрі у приватному секторі), забаганки своє на перше місце ставить, прийшла на все готове.

Але я пробувала з нею говорити – це пусте, тільки сварки виходять…

Відчуваю, розсиплеться ділова хата, якщо ми з чоловіком не дамо їм грошей на повноцінний ремонт…

Автор – Олена М.

Спеціально для видання Ibilingua.com.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, utro

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook