– Пані Тетяно, може бути чай поп’єте з нами?
– Ні, не вийде, мені ще на другу роботу треба встигнути…
Головний офіс компанії – близько 10 кабінетів і трохи більше 50 співробітників. Хороші зарплати і завищені вимоги до всіх без винятку починаючи від менеджера і закінчуючи технічкою.
Тетяна вже більше 12 років прибирає кабінети і коридори з ранку і до обіду, а після біжить на другу роботу. Після того, як і там всі приміщення прибрані, сміття винесено і пил протерта, жінка відправляється додому для того щоб перепочити і потім приготувати вечерю на всю сім’ю.
– 26 років вона у шлюбі, народила 2 дочок і сина. З цих років її вже дід п’є 18.
– Благо зараз він на пенсії і ноги у нього болять, а то як раніше доводилося б їй по ночах шукати його по «друзям» і тягнути на собі додому…
Додому вона тягне два великі пакети з продуктами, день зарплати… Біля вхідних дверей зустрічає її маленька внучка Саша, за нею стоїть незадоволена середня дочка Єлизавета.
– Чому так довго? Вона мене дістала вже! Придивіться за нею поки я провітрюсь!
Дівчина не дочекавшись відповіді тікає з дому голосно грюкнувши дверима. Малятко посміхаючись проситься на ручки до бабусі. Ранно дитина народжена, як здавалося колись Єлизаветі від великої любові, через два роки потрібен був тільки бабусі і тітці.
Втомлена жінка йде з малятком на руках на кухню. Гори брудного посуду, порожні каструлі та сковорідки на плиті – все як і завжди. Тетяна зітхає, садить внучку за стіл і дає їй листок і олівці кольорові. Сама відправляється готувати.
Через годину приходить молодший злий і голодний син. З порога він «гарчить» на матір, кажучи, що з обіду нічого не їв. І знову Тетяна мовчить…
До 20-00 вона йде на третю роботу, в цей раз не встигає. Малятко залишається з тіткою. Таня мовчки йде додому після роботи близько 24 години, прийшовши, в черговий раз, вислуховує скарги від дітей.
– Тетяно, а може пора вже дітям стусана дати…? Ну що ти їх вічно шкодуєш, вони ж тобі всі на шию сіли! Давай сина в армію, доньок на роботу, внучку в садок…
– Ви що! У сина адже нирки хворі. Та й внучці в садок рано, тільки 4-й рік пішов, слабке у неї здоров’я…
– А дочка, що вона там заробить. Ні професії, ні розуму. Так може заміж вийде скоріше і влаштує своє життя, подивимось, витягну!
Через 7 років нічого не змінилося. «Діти» підросли хіба що, син навіть встиг 8 місяців пропрацювати на мийці. Не сподобалося, кинув і знову «оселився» вдома біля телевізора.
Середня дочка, час від часу влаштовується працювати продавцем, але через нестачу, вічно в мінусі. Заміж вона так і не вийшла – лінива, характер непростий, та й як господиня вона ніяка.
Старша дочка більше 5 років проживши на квартирі з хлопцем повернулася додому. Дізнавшись, що у неї не може бути дітей, той вирішив з нею розлучитися…
Радує Тетяну зараз тільки улюблена внучка, яка любить її просто так і нічого ніколи не просить.
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
