fbpx

Ніхто не приходить додому без попередження, не риється в моїх шафках і не наводить своїх порядків. Звичайно, це маячня. Але довести щось Оксані Петрівні просто неможливо. Я пообіцяла своїй мамусі до них на всі свята. Оксана Петрівна вирішила пройтися по всіх сусідах і показати, яким статним став її синочок. Ви собі це уявили?

Нам із чоловіком у якомусь сенсі пощастило. Наші батьки живуть в інших містах, тому ми бачимося не дуже часто. Ніхто не приходить додому без попередження, не риється в моїх шафках і не наводить своїх порядків, як це часто буває зі свекрухою за рзповідями моїх подруг. Хоча моя мама теж така, як би сильно я її не любила.

Щоправда, коли я народила сина Арсенія, спочатку було дуже тяжко. Доводилося з усім давати собі раду самостійно: чоловік Богдан постійно на роботі, свекруха і мама за сотні кілометрів від нас. Але, може, воно й на краще? Зате я все сама умію!

З матір’ю чоловіка я не дуже лажу. Оксана Петрівна завжди мною незадоволена, вважає, що я роблю для її сина недостатньо багато, не турбуюся, як належить. Мовляв, він тут у мене майже голодний сидить.

Звичайно, це маячня. Але довести щось Оксані Петрівні просто неможливо.

Торік свекруха овдовіла. Мій чоловік дуже не хотів, щоб новорічні свята вона провела на самоті. Тому ми вирішили, що на Новий рік приїдемо до неї, а наступного – до моїх батьків. Просто вони також дуже нас чекають і вже не перший рік запрошують у гості. Тим паче, що мої живуть на Прикарпатті, там така краса в цей час!

І все б нічого, але нещодавно мій чоловік заявив, що цього року ми теж маємо поїхати до його матері. Він уже все вирішив! Мене ось тільки забув спитати.

Моя мама мало не щодня дзвонить і розповідає, як на нас чекає. Вже надсилала фото новорічних подарунків для нашого синочка. Хіба я можу їй сказати, що ми не приїдемо? Адже я пообіцяла!

Мені здається, що так буде чесно і справедливо. Один рік приїжджати до свекрухи, а другий – до моїх батьків. Тим більше, вони мешкають у приватному будинку, поряд ліс. У зимову пору року все довкола перетворюється на справжню казку!

А у свекрухи в будинку навіть святкової атмосфери немає. Минулого року я провела новорічну ніч, обійнявшись із сином, бо Оксана Петрівна вирішила пройтися по всіх сусідах і показати, яким статним став її синочок. Ви собі це уявили? Сміх і гріх.

А найбільше я не розумію, як така поведінка матері може подобатися моєму чоловіку. Дорослий мужик ходить за ручку з мамою та вітає з Новим роком увесь будинок! А його дружина тим часом сидить з дитиною за столом і дивиться “Новорічний квартал”!

Не знаю що мені робити цього разу. Не хочеться святкувати Новий рік порізно з чоловіком, все-таки сімейний день. Але знову стирчати у квартирі Оксани Петрівни бажання теж немає, адже її синочок за рік став ще статнішим – треба показати всім!

Напевно, найбільше в цій ситуації мене не влаштовує те, що чоловік все вирішив без мене, начебто ми ні про що не домовлялися. І як тепер вчинити правильно? Можливо, щось слушне підкажете.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

You cannot copy content of this page