fbpx

Німці такі німці. Навіть тут викрутилися з максимальним комфортом і вигодою для себе. Ну а що, дуже зручно, нам би таку практику започаткувати. І відпала б проблема, що робити з літніми батьками й куди їх подіти. Живучи вже 5 місяців в Німеччині у передмісті Візбадена, я це побачила. І так це й відбувається зазвичай у нас в Україні. Ніхто нікого не звинувачує у хропінні чи брудних тарілках у раковині

Німці такі німці. Навіть тут викрутилися з максимальним комфортом і вигодою для себе. Ну а що, дуже зручно, нам би таку практику започаткувати. І відпала б проблема, що робити з літніми батьками й куди їх подіти.

Живучи вже 5 місяців в Німеччині у передмісті Візбадена, я побачила, які будинки будують німці, щоб батьки завжди були перед очима, але жили окремо.

Недарма існує життєва мудрість, яка говорить, що дві господині на кухні ніколи не уживуться. Як і, втім, два господарі у гаражі. Життя з батьками може перетворитися на справжнє випробування для багатьох, і так це й відбувається зазвичай у нас в Україні.

Розповім про рішення, до якого додумалися кмітливі німці.

Звичайно, для кожного з нас важливо мати особистий простір, де ми почуваємося господарями. Але при цьому не хочеться залишати напризволяще батьків, які потребують нашої підтримки. До того ж, немає кращих помічників у догляді за дітьми, ніж рідні. Виявляється, можна жити разом із батьками, але при цьому окремо! Звучить дивно? Можливо. Але лише не для мешканців Німеччини.

Я з дитиною зі зрозумілих причин тимчасово поїхала за кордон. І дізналася за це й час багато цікавого про те, як живуть у Німеччині, чим їхній побут відрізняється від нашого.

Наприклад, просунуті німці вже давно забули, що таке  суперечки й конфлікти з батьками. Ніхто нікого не звинувачує у хропінні чи брудних тарілках у раковині. І все завдяки нововведенню, яке в Німеччині називається Zweifamilienhaus – будинок на дві родини.

Відразу скажу: не варто плутати такий вид будинку із типовим дуплексом. І те, й інше має на увазі будинок, в якому може проживати дві родини.

Однак у Zweifamilienhaus є деякі особливості. Приклад щасливих німців так зацікавив мене, що весь вечір просиділа в Інтернеті, читаючи статті про ці чудо-будинки.

Для початку про типову конструкцію Zweifamilienhaus. Центральний вхід такого будинку призначений для сім’ї з кількома дітьми, яка потребує більшої площі. Він має окремий в’їзд до машини. Збоку від нього знаходиться ще один під’їзд для машини, тільки трохи менший – для другої родини. Тут є невелика зона для відпочинку, де можна зустрітися з друзями і посидіти на сонечку.

Перший поверх поділено на дві секції. Одна більша, а друга – трохи менше. Маленька частина будинку включає все необхідне для комфортного життя двох людей пенсійного віку: спальню, туалет і ванну, пральню, кухню-вітальню. Тут немає виходу на другий поверх, оскільки людям у віці не дуже й хочеться бігати туди-сюди сходами.

Частина друга призначена для молодшого покоління. Складається вона з кухні-вітальні з каміном, гостьового санвузла, комори, котельні та сходів на другий поверх. На другому поверсі розташовані дитячі кімнати, основна спальня, гостьова спальня, ванна кімната з туалетом та вбиральня.

Такий будинок значно полегшує життя обом сім’ям, зберігає час і гроші, а головне – здорове емоційне самопочуття. Ти можеш опинитися в гостях у батьків вже за лічені секунди, просто звернувши за ріг будинку.

Але при цьому у вас окремн житло, особистий простір, де ніхто нікого не вчить життя. І жодних проблем у питаннях нагляду за маленькими дітьми – помічники під боком!

Тобто жити окремо від батьків, але при цьому з ними абсолютно реально. І німці стали прекрасним доказом цього.

Будинок такого типу став моєю новою мрією. Дуже сподіваюся, що в майбутньому в Україні зможу придбати подібне житло і зберегти міцні взаємини з батьками. І взагалі, як на мене, такі будинки мають стати нормальною практикою у нас також після відновлення нашої найкращої країни. Адже це правда – прекраснішої країни за нашу Україну немає у всьому світі!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page