fbpx

Ніяк не можу заспокоїтися, хотіла все тримати в собі, але не виходить, тому поділюся своєю історією. Я вночі лише встала з поїзда, ніч не спала, ми тільки добралися до них додому, як вранці замість накритого столу, сніданку, вона дала мені віник в руки і сказала: “Тепер в цьому будинку ти господиня, все роби сама!” Я прибирала весь будинок, прала їхній одяг, гладила, готувала, робила їй масаж. Вона переодягнула мене з штанів в сукню і змусила напнути підбори

Ніяк не можу заспокоїтися, хотіла все тримати в собі, але не виходить, тому поділюся своєю історією. Почну, як кажуть, спочатку.

Зі своїм хлопцем я познайомилася в інтернеті, жили ми в різних містах. Олег дуже хороший, добрий, красивий, стабільний чоловік. Ми з ним довго листувалися і він приїхав до моїх батьків. На той момент я вчилася в школі, мені було 17 років, йому – 25. Через півроку у нас відбулися заручини. Ось тоді я познайомилася з його батьками і спочатку вони здалися мені дуже приємними.

Через пару місяців ми з Олегом поїхали до його батьків. Це було щосмь, його мама постійно до мене чіплялася. Я вночі лише встала з поїзда, ніч не спала, ми тільки добралися до них додому, як вранці замість накритого столу, сніданку, вона дала мені віник в руки і сказала: тепер в цьому будинку ти господиня, все роби сама. Я прибирала весь будинок, прала їхній одяг, гладила, готувала. робила їй масаж…

Вже зараз, під час сімейного життя з Олегом, я вважаю, що я надто добре доглядаю за своїм чоловіком, я в буквальному сенсі за ним бігаю як за дитиною, жодна моя подруга з чоловіком так ебе не веде.

Все почалося з того що ми пішли на зустріч з його друзями і я одяглася так, як мені подобається. Моєму чоловікові теж подобається, як я одягаюся. Але щойно я вийшла зі своєї кімнати, свекруха, побачивши мене, мало не зомліла. Вона переодягнула мене з штанів в сукню і змусила напнути підбори, але це були “квіточки”. Вона постійно говорила, що мені робити, як робити, що одягнути…

Я навіть вже трохи пошкодувала, що влізла у все це. Вона постійно хвалить свого сина, підносить його як бога (я нічого не кажу, мій чоловік найкращий, але ж це дратує, що занадто, то не здраво!), Вона постійно говорить «мій синочок, мій синочок». Хочеться сказати: мамо, прокинься, твоєму синові 29 років!

Якось вона почала до мене так відноситися, нібито ми маємо стати подругами. Почала розпитувати різні особисті речі про нас з Олегом, а я уникала відповідати.

Якось увечері, сидячи за столом, вона почала говорити про попередніх дівчат Олега, які вони були чудові. Мені, звичайно, стало неприємно. Потім свекруха подивилася на мене і сказала, що одна дівчина у нього була ну дуже красива, навіть гарніше, ніж я. «Я йому говорила: бери в дружини, а він – ні, нікого не хотів брати. От не розумію, за що він тебе в дружини взяв», – заявила вона.

Я не люблю себе хвалити, буду говорити про себе словами чужих людей. У школі я завжди була в авторитеті, вчителі мене любили і поважали, і навіть після закінчення школи вони виписали шкільну подяку моїм батькам за дочку. Я брала участь у всіх культурних заходах і мене знало все місто, вчилася я добре. Зараз продовжую вчитися в університеті у місті, де ми з Олегом живемо у його батьків, і паралельно на перукаря-стиліста.

Але свекруха постійно мене намагалася якось підколоти перед своєю сім’єю. Я навіть йшла в іншу кімнату і мовчки ковтала сльози там, тому що знала, що якби я сказала своєму чоловікові, що вона мене ображає, він мені на це відповість: «Ти що? Моя мама – свята, вона не могла таке зробити або сказати. Викинь все це з голови, вона тебе дуже любить. Просто помирись з нею, і будьте подругами».

Він – єдиний син у сім’ї. і тільки тепер я розумію, куди я потрапила… Що мені робити? Я не зможу з нею жити, а він не хоче на окрему квартиру витрачатися.

Моя мама взагалі єдине, що сказала – терпи. А що ще робити? Стерпиться-злюбиться…. Чи ні? Можливо, тікати, поки діток немає?.. Але ж я кохаю чоловіка!

Автор: Кіра

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page