fbpx
життєві історії
Нотаріусу Галині Леонідівні за своє життя довелося багато чого побачити, але ця відвідувачка з яскравим синім волоссям змогла здивувати її та замислитися про своє життя. Прийшла бабуся для того, щоби написати заповіт. І коли вона почала диктувати, у Галини очі стрибнули на лоба. Сказала, що забула, в якій із книжок гроші

Нотаріусу Галині Леонідівні за своє життя довелося багато чого побачити, але ця відвідувачка з яскравим синім волоссям змогла здивувати її та замислитися про своє життя.

Прийшла бабуся для того, щоби написати заповіт. І коли вона почала диктувати, у Галини очі стрибнули на лоба.

Вона мала намір передати свій розум на наукові дослідження, своїх домашніх вихованців просила роздати друзям, або ж залишити все сину.

Вона мала невелику бібліотеку в квартирі, тому наполегливо просила передати книги до міської бібліотеки. Пожартувала, що забула, в якій із книжок гроші, тож варто перевірити всі книжки перед передачею.

Фінальною крапкою в цьому монолозі стало те, що вона попросила розвіяти її над Карпатами.

На питання нотаріуса, вона пояснила, що в такий спосіб хоче, щоб її син побачив інше життя, щоб вибрався з офісу, де він марно витрачає час, так і не побачивши білого світу. Нехай він не робить тих помилок, які колись робила вона сама в молодості.

Далі вона продовжувала вражати Галину Леонідівну, заявивши, що ходить на курси для поїздок на мотоциклі, тому транспорт разом із квартирою вона заповідає своєму сину.

Бабуся продовжувала говорити дивовижні речі для свого віку, а поважна нотаріус сиділа, записувала усе і розуміла, що треба вміти жити тут і зараз. Як ось ця чудова жінка!

Після того, як вони закінчили, Галина зателефонувала чоловіку і заявила, що ніколи не бувала у Парижі і навесні це треба виправити.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!